For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Квотування.

Квотування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Квотува́ння (лат. quota — скільки)  — це встановлення державними органами відповідно до чинного законодавства, міжнародного права та різних міжнародних актів, угод обмежень щодо виробництва товарів, міжрегіональних товарних або фінансових операцій, експортно-імпортних поставок. Застосовується як засіб регулювання обсягів виробництва окремих видів товарів, а також регламентації зовнішньоекономічної діяльності.

Також це встановлення певних розмірів (меж) змін вартості валют, цінних паперів на біржах.

Різновиди квот

[ред. | ред. код]

Розрізняють квоти:

  • експортні або імпортні — граничний обсяг певної категорії товарів, що його дозволено експортувати з території України або імпортувати на територію України протягом встановленого терміну (граничний обсяг визначається у натуральних чи вартісних одиницях);
  • спеціальні — граничний обсяг імпорту товарів, що є об'єктом спеціального розслідування або спеціальних заходів;
  • компенсаційні — граничний обсяг імпорту товарів, що є об'єктом антисубсидиційного розслідування або компенсаційних заходів;
  • антидемпінгові — граничний обсяг імпорту товарів, що є об'єктом антидемпінгового розслідування або антидемпінгових заходів;
  • на видобуток корисних копалин — обмеження, які встановлюються з метою запобігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобування окремих видів корисних копалин[1].

Квоти (контингенти) поділяються на глобальні та індивідуальні. Глобальні квоти встановлюються відносно товару без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар експортується або з яких він імпортується. Індивідуальні квоти встановлюються відносно товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись[2].

Квоти на теле- і радіомовленні

[ред. | ред. код]

Квотування теле- та радіоефіру застосовується в багатьох країнах як інструмент культурної політики. Квоти можуть визначати загальний відсоток медіаконтенту, вироблений в даній країні, або ж мови ефіру.

Одним з найяскравіших прикладів такого роду квотування є Закон Тубона, прийнятий у Франції в 1990-х роках з метою захисту позицій французької мови, зокрема в медіапросторі. Станом на 2016 рік у Франції діє квота на 40 % для музичного контенту французькою мовою, з якого не менше половини — нові твори, котрі мають транслюватися у прайм-тайм[3]. Яскравим прикладом ефективності квотування є Німеччина, де станом на 2005 за відсутності квотування частка німецькомовних виконавців зменшилась до 1,2 %, проте завдяки квотуванню підвищилася до 25 %[3].

В Україні про необхідність квотування в медіапросторі для захисту україномовних митців на державному рівні було оголошено лише в 2016 році, коли дослідження громадських активістів показали, що частка україномовних пісень в радіоефірі скоротилася до 4-5 %[3]. На необхідності такого кроку наголосив міністр культури України В. Кириленко[4][5], а групою депутатів було внесено законопроєкт «Про телебачення і радіомовлення» (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)[6], що передбачає встановлення квоти у 50 % «українських авторів і виконавців», з яких не менше 75 відсотків — державною мовою.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Господарське право України. Ліцензування та квотування ЗЕД [Архівовано 15 Березня 2017 у Wayback Machine.]
  2. Закон України про зовнішньоекономічну діяльність. Стаття 1. Визначення термінів. Архів оригіналу за 19 Січня 2015. Процитовано 19 Січня 2015.
  3. а б в Квотування ефіру, як інструмент культурної політики. Архів оригіналу за 5 Квітня 2016. Процитовано 9 Квітня 2016.
  4. Кириленко ініціює збільшення квоти українського продукту в радіоефірі до 75%. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 9 квітня 2016.
  5. В`ячеслав Кириленко обговорив шляхи підтримки української музики з представниками радіокомпаній. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 9 квітня 2016.
  6. Законопроєкт 3822. Архів оригіналу за 29 Травня 2019. Процитовано 9 Квітня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • П. Шляхтун. Квота // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.324 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

[ред. | ред. код]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Квотування
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?