Ква́нтовий дефе́кт (рос. дефект квантовый; англ. quantum defect) – величина, що характеризує відмінність енергії електрона в атомі від енергії електрона з тим же квантовим числом n у воднеподібному атомі. Введений Й.Р. Ридбергом для опису спектральних серій атомів лужних металів простими універсальними формулами, аналогічними формулам спектральних серій атома водню. Квантовий дефект іноді називають поправкою Рідберга^[1].

Енергію рівнів E_nl атомів лужних металів (і лужноподібних іонів) з одним і тим же орбітальним квантовим числом l з хорошою точністю можна описати ф-лою:

${\displaystyle -z^{2}Ry/(n-\Delta )^{2))$

де z - зарядове число атомного залишку, тобто всієї атомної системи, за винятком валентного електрона (або спектроскопіч. символ іона), ${\displaystyle Ry=me^{4}/2h^{2))$ - постійна Ридберґа. Величина дефекту Δ слабо залежить від n і швидко убуває із зростанням l. Метод, заснований на введенні квантового дефекту, теоретично обґрунтований для атомних і молекулярних ридбергівських станів: ридбергівські стани електрона можна описувати за допомогою аналітич. ф-цій енергії. Завдяки цьому метод квантового дефекту знаходить широке застосування в теорії фотоіонізації атомів і молекул і в теорії електронно-атомних зіткнень^[2].

• Формула Ридберґа