Карл Ландштайнер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Карл Ландштайнер | |
|---|---|
| нім. Karl Landsteiner | |
Карл Ландштайнер. 1920 | |
| Народився | 14 червня 1868 Баден |
| Помер | 26 червня 1943 (75 років) США, Нью-Йорк·інфаркт міокарда |
| Поховання | Prospect Hill Cemeteryd[1] |
| Країна |  Австрія |
| Діяльність | фізіолог, імунолог, лікар, професор, гематолог, патологоанатом, біолог, дослідник |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | Хімія, імунологія |
| Заклад | Віденський університет, Рокфеллеровський інститут |
| Членство | Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Національна академія наук США |
| Відомий завдяки: | Роботи в галузі імуногематології та імунохімії |
| Батько | Leopold Landsteinerd[2] |
| У шлюбі з | Leopoldine Helene Wlastod |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізіології або медицини (1930) Премія Альберта Ласкера в області клінічних медичних досліджень(1946) |
| Автограф |  |
 Карл Ландштайнер у Вікісховищі | |
Карл Ландшта́йнер (нім. Karl Landsteiner; 14 червня 1868, Баден[3] (або Відень, за іншими джерелами[4]) — 26 червня 1943, Нью-Йорк) — австрійський лікар, імунолог, хімік, інфекціоніст; першим відкрив існування сумісності різних типів крові за групами, резус-фактор крові (1940); Нобелівський лауреат в галузі фізіології або медицини (1930 рік). Перший дослідник в царині імуногематології та імунохімії, автор праць з молекулярної та клітинної фізіології реакції організму на розмиті антигени й специфічні та неспецифічні прояви при цьому. У 1908 році разом з Е. Поппером встановив вірусну етіологію поліомієліту.
У 1900 р. Ландштайнер, тоді асистент Віденського інституту патології, взяв кров у себе і п'яти своїх співробітників, відокремив сироватку від еритроцитів з допомогою центрифуги та змішав окремі зразки еритроцитів з сироваткою власної крові та інших осіб. І виявив, що склад білків на поверхні еритроцитів (клітин крові, що переносять до тканин кисень) у різних людей різний. Аналіз цих відмінностей дозволив виділити принципово різні групи крові людей: в одних певні білки зовсім відсутні (група крові 0), у деяких був білок одного типу (група крові А), у третіх — білок іншого типу (група крові B).[5]
Через два роки учні К. Ландштайнера, А. Штурлі та А. Декастелло, відкрили четверту групу крові АВ. У четвертої групи крові обидва білки типу третьої та другої групи (група крові АВ).[5]
Нобелівський лауреат у галузі медицини та фізіології (1930).
Лауреат премії Альберта Ласкера в області клінічних медичних досліджень (1946, посмертно).
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Karl Landsteiner // Wien Geschichte Wiki — Wien: 2014.
- ↑ Universität Würzburg: Karl Landsteiner (1930). Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
- ↑ Karl Landsteiner - Biographical. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 24 червня 2017. (англ.)
- ↑ а б Юрій Левченко. Доля по групі крові. ПСИХОЛОГІС. Архів оригіналу за 8 серпня 2016.
Ландштейнер Карл. Pathology SNT
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| 1901—1925 | Берінг (1901) • Росс (1902) • Фінзен (1903) • Павлов (1904) • Кох (1905) • Гольджі / Рамон-і-Кахаль (1906) • Лаверан (1907) • Мечников / Ерліх (1908) • Кохер (1909) • Коссель (1910) • Гульстранд (1911) • Каррель (1912) • Ріше (1913) • Барані (1914) • Борде (1919) • Крог (1920) • Гілл / Меєргоф (1922) • Бантинг / Джон Маклеод (1923) • Ейнтховен (1924) |
|---|---|
| 1926—1950 | Фібігер (1926) • Вагнер-Яурегг (1927) • Ніколь (1928) • Ейкман / Гопкінс (1929) • Ландштейнер (1930) • Варбург (1931) • Шерінгтон / Едріан (1932) • Морган (1933) • Віпл / Майнот / Мерфі (1934) • Шпеман (1935) • Дейл / Леві (1936) • Сент-Дьйорді (1937) • Гейманс (1938) • Домагк (1939) • Дам / Дойзі (1943) • Ерлангер / Гассер (1944) • Флемінг / Чейн / Флорі (1945) • Мюллер (1946) • К. Корі / Г. Корі / Усай (1947) • Мюллер (1948) • Гесс / Моніш (1949) • Кендалл / Райхштайн / Генч (1950) |
| 1951—1975 | Тейлер (1951) • Ваксман (1952) • Кребс / Ліпман (1953) • Джон Ендерс / Веллер / Роббінс (1954) • Теорель (1955) • Курнан / Форсман / Річардс (1956) • Бове (1957) • Бідл / Тейтем / Ледерберг (1958) • Очоа / Корнберг (1959) • Бернет / Медавар (1960) • Георг Бекеші (1961) • Крік / Вотсон / Вілкінс (1962) • Екклс / Годжкін / Гакслі (1963) • Блох / Лінен (1964) • Жакоб / Львов / Моно (1965) • Роус / Гаґґінс (1966) • Граніт / Гартлайн / Волд (1967) • Голлі / Корана / Ніренберг (1968) • Дельбрюк / Герші / Лурія (1969) • Кац / Ейлер / Аксельрод (1970) • Сазерленд (1971) • Едельман / Портер (1972) • Фріш / Лоренц / Тінберген (1973) • Клод / Дюв / Паладе (1974) • Балтімор / Дульбекко / Темін (1975) |
| 1976—2000 | Бламберг / Гайдашек (1976) • Гіймен / Шаллі / Ялоу (1977) • Арбер / Натанс / Сміт (1978) • Кормак / Гаунсфілд (1979) • Бенасерраф / Доссе / Снелл (1980) • Сперрі / Г'юбел / Візел (1981) • Бергстрем / Самуельсон / Вейн (1982) • Мак-Клінток (1983) • Єрне / Келер / Мільштейн (1984) • Браун / Голдштейн (1985) • Коен / Леві-Монтальчині (1986) • Тонеґава (1987) • Блек / Елайон / Гітчінгс (1988) • Бішоп / Вармус (1989) • Маррі / Томас (1990) • Неєр / Закман (1991) • Фішер / Кребс (1992) • Робертс / Шарп (1993) • Гілман / Родбелл (1994) • Льюїс / Нюсляйн-Фольгард / Вішаус (1995) • Догерті / Цинкернагель (1996) • Прузінер (1997) • Ферчготт / Ігнаро / Мурад (1998) • Блобель (1999) • Карлссон / Грінгард / Кендел (2000) |
| 2001—2025 | Гартвелл / Гант / Нерс (2001) • Бренер / Горовітц / Салстон (2002) • Лотербур / Менсфілд (2003) • Ексел / Бак (2004) • Маршалл / Воррен (2005) • Фаєр / Мелло (2006) • Капеччі / Смітіз / Еванс (2007) • Монтаньє / Барре-Сінуссі / Гаузен (2008) • Блекбурн / Грейдер / Шостак (2009) • Едвардс (2010) • Гоффман / Бетлер / Стейнман (2011) • Гердон / Яманака (2012) • Ротман / Шекман / Зюдгоф (2013) • О'Кіф / М. Мозер / Е. Мозер (2014) • Кемпбелл / Омура / Ту (2015) • Осумі (2016) • Голл / Росбаш / Янг (2017) • Еллісон / Хондзьо (2018) • Келін / Реткліфф / Семенза (2019) • Альтер / Гоутен / Райс (2020) • Джуліус / Патапутян (2021) • Паабо (2022) • Каріко / Вайсман (2023) |
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Наука | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Электронная еврейская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BIBSYS: 98016508 · BNF: 16555495q · CiNii: DA10032648 · FAST: 13231 · Freebase: /m/0d8nh · GND: 118726226 · ISNI: 0000000083703537 · J9U: 987007272981805171 · LCCN: n50038729 · MAK: 9812806598705606 · NCF: ncf11058361 · NKC: nlk20000079381 · NLA: 1187142 · NLI: 000409328 · NTA: 074094238 · RERO: 02-A003493526 · SHARE: 516010 · SUDOC: 098741047 · VIAF: 32791609 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
