Карловацька митрополія
Свято-Миколаївський кафедральний собор
Засновники	Крушедольський собор
Дата заснування	1706-1708
Дата ліквідації	1848
Причина ліквідації	утворена Карловацька патріархія
Перший предстоятель	Арсеній III (Черноєвич)
Останній предстоятель	Йосиф (Раячич)
Центр	Сремскі-Карловці, Військова границя, Австрійська імперія
Основна юрисдикція	Габсбурзька монархія
Літургічна мова	церковнослов'янська, сербська
Церковний календар	Юліанський
Єпархій	10

Карловацька митрополія (серб. Карловачка митрополија) — незалежна, самоуправна православна церква у Габсбурзькій монархії.

Після завоювання сербських земель Османською імперією сербська церква підпорядковувалась Патріарху у місті Печ (Косово). Але в 1690 році, під час Великої Турецької війни, коли яничари знову почали перемагати, патріарх Арсеній III (Черноєвич) з десятками тисяч сербів пішов на північ, й осів на австрійській території у Карловці. Після його смерті, за підтримки Габсбургів перемогли прибічники визнання юрисдикції Печського патріарха, і у Карловці заснували митрополію.

До складу митрополії входило десять єпархій:

• Арадська
• Бачцька
• Будимська
• Буковинська
  
• Вршацька
  
• Горнокарловацька
  
• Ердельська
  
• Пакрацька
  
• Сремська (архієрейська)
• Тімішварська

• Арсеній III (Черноєвич) (1690—1706)
• Ісая (Дакович) (1708)
• Софроній (Подгоріча́ніна) (1710—1711)
• Вікентій (Попович-Хаджилавич) (1713—1725)
• Моїсей (Петрович) (1726—1730)
• Вікентій (Йованович) (1731—1737),
• Арсеній IV (Йованович Шакабента) (1737—1748)
• Ісая (Антонович) (1748—1749)
• Павло (Ненадович) (1749—1768)
• Йован (Джорджевич) (1769—1773)
• Вікентій (Йованович Відак) (1774—1780)
• Моїсей (Путнік) (1781—1790)
• Стефан (Стратімірович) (1790—1836)
• Стефан (Станкович) (1837—1841)
• Йосиф (Раячич) (1842—1848)

• 
  Герб Карловацької митрополії
• 
  Митрополит Арсеній III (Чарноєвич)
• 
  Митрополит Арсеній IV (Йованович Шакабента)
• 
  Митрополит Йосиф (Раячич)

• Сима М.Чиркович. «История сербов» — Москва: «Весь мир», 2009. ISBN 978-5-7777-0431-3