Карбофуран
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Карбофуран | |
|---|---|
 Carbofuran
| |
 Carbofuran
| |
| Назва за IUPAC | 2,2-диметил-2,3-дигідро-1-беззофуран-7-іл метилкарбамат |
| Інші назви | Адифур, Брифур, Дайфуран, Куратер, Фурадан |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 1563-66-2 |
| PubChem | 2566 |
| Номер EINECS | 216-353-0 |
| KEGG | C14291 |
| Назва MeSH | D02.241.081.251.583.166 |
| ChEBI | 34611 |
| RTECS | FB9450000 |
| SMILES | O=C(Oc2cccc1c2OC(C1)(C)C)NC |
| InChI | 1/C12H15NO3/c1-12(2)7-8-5-4-6-9(10(8)16-12)15-11(14)13-3/h4-6H,7H2,1-3H3,(H,13,14) |
| Номер Бельштейна | 8312603 і 1428746 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C12H15NO3 |
| Молярна маса | 221,25 г/моль |
| Густина | 1,18 г/см3 |
| Тпл | 151°C[1] |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Карбофуран — пестицид, що належить до групи карбаматів, похідних карбамінової кислоти (синоніми: адифур, брифур, дайфуран, куратер, фурадан).
Завдяки його високій ефективності обробка насіння, зокрема цукрового буряка, цим препаратом здобула надзвичайну популярність. Про широке визнання препарату свідчить те, що майже усі насінницькі заводи колишнього Радянського Союзу опанували технологію його використання і жоден гектар цукрового буряка (а це близько 3,5 млн.) не засівався насінням не обробленим карбофураном.
Жоден із хімічних препаратів не мав і не має досі такої популярності й визнання — як на ринку України, так і багатьох інших країн. Численні лабораторні, польові й виробничі досліди показали високу біологічну ефективність: у середньому близько 70-80% проти комплексу наземних i 80-90% проти ґрунтових шкідників.
Карбофуран (2,3-дигідро-2,2-диметилбензофуран-7-іл метилкарбамат CAS: 2,3-дигідро-2,2-диметил-7-бензофураніл метилкарбамат, C12H15NO3) може діяти на нервову систему, зокрема призводячи до судорог та дихальної недостатності, є інгібітором холінестерази.
За механізмом дії карбофуран є зворотнім інгібітором нейромедіатору ацетилхолінестерази, високо токсичний для людини і теплокровних тварин при пероральному та інгаляційному надходженні.
- ↑ Lide, David R. (1998), Handbook of Chemistry and Physics (вид. 87), Boca Raton, FL: CRC Press, с. 3—94, ISBN 0849305942
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
