For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Калюс (Україна).

Калюс (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Калюс
Калюський заказник

48°37′28″ пн. ш. 27°19′00″ сх. д. / 48.62472222002777755° пн. ш. 27.3169444400277789953° сх. д. / 48.62472222002777755; 27.3169444400277789953Координати: 48°37′28″ пн. ш. 27°19′00″ сх. д. / 48.62472222002777755° пн. ш. 27.3169444400277789953° сх. д. / 48.62472222002777755; 27.3169444400277789953
Країна Україна
РозташуванняКам'янець-Подільський район
Калюс (Україна). Карта розташування: Україна
Калюс (Україна)
Калюс (Україна) (Україна)
Мапа

Калюс — історичне містечко, у радянський період село в Новоушицькому районі Хмельницької області. Затоплене Дністровським водосховищем внаслідок будівництва Дністровської ГЕС. Рішенням облвиконкому від 27 жовтня 1981 року виключено з облікових даних. Було розташоване біля сучасного села Рудківці в долині річки Калюс при її впадінні у р. Дністер.

Історія

[ред. | ред. код]

Калюс — літописне місто, згадане разом з Бакотою і Ушицею в Галицько-Волинському літописі як місто придністровського Пониззя — крайній південно-східний центр (фортеця) Галицько-Волинської Русі.

Весна 1242. Данило тим часом, прагнучи встановити лад у [Галицькій] землі, поїхав до [городів] Бакоти і Каліуса…[1].

Пізніше місто Подільської губернії, Ушицького повіту.

У старовину місто Калюс було другим по величині в Середньому Подністров'ї. Хоч перша літописна згадка про Калюс відноситься до 1242 року, проте археологічний матеріал дає підстави стверджувати, що це місто існувало в ХІІ-ХІІІ ст., і на той час відігравало важливу роль. Калюс знаходився на невеликій відстані від Бакоти і теж брав безпосередню участь у тогочасній торгівлі, так як місто безпосередньо зв'язане з береговою лінією Дністра. Можливо, що купцям, які суходолом або по Дністру везли свої товари на південь чи навпаки, доводилось проходити Калюс, де з купців ймовірно збирався якийсь податок. Можливо купці закупляли якійсь товари або продукти в даних місцях з метою перепродажу в інших містах. Цей факт може бути ймовірним, так як в даному регіоні жителі активно займались землеробством і ремеслом, про що свідчать знайдені під час археологічних розкопок численні знахідки ремісничих виробів.

У першій половині нової ери існувало черняхівське поселення, на території якого до кінця XIX століття зберігалася кам'яна статуя (Калюський ідол).

З 1240 року знаходиться під владою татар в складі Подільського улусу Золотої Орди. З 1363 року у складі Литовсько-Руської держави і Речі Посполитої. У 1431 р. належало калюському дідичу — Яну Цьолку, якому польський король Владислав Ягайло записав 100 гривень на село.

1793 року по 2-му поділу Речі Посполитої відійшло до Російської імперії. З 1795 року в складі Ушицького повіту Подільської губернії. В 1795 належало поміщикам Ліпінським, а пізніше Сарнецьким.

У 1809 році в Калюсі заснована єврейська друкарня[2]

У 1889 році. Населення — 3180 душ (62,6% євреї). Садиб — 389. Одна церква, 1 костьол, 1 синагога, 2 єврейських молитовних доми. Однокласне народне училище з двома вчителями і 40 учнями обох статей. Один виноробний завод, 2 водяних млина, пристань, дві поромні переправи через Дністер. Ремісників — 26. Аптека, поштове відділення, станова квартира, волосне правління. 26 базарних днів у році [3].

1899 — Дворів — 393, жителів — 2713; 4 ярмарки в рік, церква св. Миколая, пристань, синагога, лавки, винокурний завод, млин; виноградник з 20 тис. лоз. Місто належало полковнику Шейх Алі. Одне з важливих місць подільських фосфоритів.

У 1913 році у волосному містечку Калюс було 5248 жителів. Були банк, сільське однокласне училище, поштово-телеграфне відділення, вільно-пожарна дружина, винокурний завод, водяний млин, 3 аптеки, 5 бакалійних лавок, 4 крамниці мануфактури, 1 — шкіряних товарів, 3 лісних склади, торгівля борошном, рибою, зерном. Врач, акушерка. Базар один на два тижні[4]. У Калюсі була єврейська друкарня; перша, наскільки відомо, книга випущена  в 1809-10 рр.[1] [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.]

  • Історичні події

15 грудня 1656 р. (у січні 1657 р.[2] [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]) Калюс був вирізаний польським військом[5].
14—15 квітня 1769 року біля Калюса (у напрямку с. Непоротове) переправлялася 1-а російська армія князя О. М. Голіцина для осади Хотина.[6]
20 серпня 1942 року під час нацистської окупації у Калюсі було вбито 540 євреїв[7].

  • Історія господарства

У 1852 — 1862 рр.. вартість товарів, завантажених в порту Калюса склала 138315 крб., що становило 20% від всього торговельно-транспортного обороту на подільських пристанях [3] [Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine.].

У 1898 р. в описі землеволодінь Подільської губернії[8] відзначено, що містечко Калюс разом із Рудківцями, Горячинцями і Куражиним належало дружині полковника царської армії Алі Шейх-Алі [4] (учасника російсько-турецької війни 1877–1878 р., пізніше генерал-майора) — Ульме Гульшус-Сеїд-Гіреєвні Шейх-Алі (Умму Гульсум Сеид Гиреевна, у девичестве Тевкелева). Усієї землі в маєтку 3068 д., у тому числі садибної 88 д., орної 1420 д., лісу 880 д., вигонів 480 д., непридатних 200 д. Керуючий маєтком — Юліан Юліанович Рудзкий жив у Калюсі.

У 1921 р. в м. Калюс створено одну із перших комун у тогочасному Ушицькому повіті.

Репресії радянської влади

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Публікації

[ред. | ред. код]
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2013)
  • Містечко Калюс можна вважати малою батьківщиною Євгена Патона, відомого інженера, засновника Інституту електрозварювання, автора знаменитого мосту у Києві. Його батько Оскар Петрович Патон, колишній консул Російської імперії у Франції, після закінчення служби збудував у Калюсі один із родових маєтків. Крім Калюса, Патонам належали маєтки у с. Хребтіїв та Нова Ушиця… Сім'я Патонів проводила в Калюсі все літо, а на зиму вони виїжджали до інших маєтків.. («Новая» (Украина): Затопленная родина Патона) [Архівовано 15 квітня 2013 у Wayback Machine.]

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Галицько-Волинський літопис. — Львів: Червона калина, 1994. — С. 65.
  2. Соломонова Т.Р. Єврейське друкарство Поділля (1790-1832) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2022. Процитовано 19 червня 2022.
  3. Гульдман В. Подольская губерния: Опыт географическо-статистического описания. — Каменец-Подольск, 1889. — С. 386.
  4. Справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниям. — К., 1913. — С. 1061.
  5. Грушевський М. Історія України-Руси. – Т. 9.– Ч. 2. – С. 1325 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
  6. Походы Румянцева, Потемкина и Суворова в Турции. Сост. член воен.-учен. комитета, Императорской военной академии проф. М. Н. Богданович. С картою и тремя планами. С.Петербург: в типогр. Эдуарда Веймара. 1852 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2013.
  7. Круглов А. И. Уничтожение еврейского населения Украины в 1941‒1944 гг. Хроника событий. ‒ Могилев-Подольский, 1997. — C. 67/ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
  8. Гульдман В. К. Поместное землевладение в Подольской губернии. — Каменец-Подольский: Изд. Подольск. статистического комитета, 1898. — С. 345.
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Калюс (Україна)
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?