Калениченко Іван Йосипович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Іван Йосипович Калениченко | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1805 Суми |
| Помер | 17 січня 1876 |
| Місце проживання | Харків |
| Країна |  Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | лікар, ботанік |
| Alma mater | Харківський університет |
| Галузь | Медицина, біологія, палеонтологія |
| Заклад | Харківський університет |
| Посада | завідувач кафедри фізіології |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Науковий керівник | Іван Дмитрович Книгін |
| Відомі учні | Іван Петрович Щелков |
Іван Йосипович Калениченко (Калиниченко) (1805, Суми — 17 січня (за іншими даними 20 січня)[1] 1876) — український натураліст, доктор медицини, професор.
Народився 1805 р. в Сумах в селянській родині.
Навчався в Сумському повітовому училищі, у Харківській гімназії та Харківському університеті.
Після закінчення університету в 1829 р., отримав звання лікаря і був посланий за кордон. Після повернення, у 1833 р. затверджений лектором для викладання природничих наук у Харківському університеті. У 1836 р. призначений ад'юнкт-професором приватної терапії в Харківському університеті. У 1837 р., захистив дисертацію та отримав ступінь доктора медицини. Затверджений на посаді екстраординарного професора кафедри фізіології і загальної патології, якою завідував до 1863 р. У 1838 р. І . О. Каленіченко отримав звання ординарного професора, а в 1862 р. — заслуженого професора. У 1864 р. Іван Осипович вийшов у відставку.
Діяльність Івана Йосиповича Каленіченко була виключно різнобічною. В Харківському університеті він викладав природну історію, фізіологію, загальну патологію, порівняльну анатомію, палеонтологію і деякі інші дисципліни, вивчав українські народні методи лікування, завідував там зоологічним і мінералогічним кабінетами. Вивчав геологічну будову України, землетруси, рослинний і тваринний світ Африки, Америки, сорти пшениці Європи тощо. Мав наукові публікації у галузі орнітології, малакології, мікології і систематики судинних рослин. Загалом опублікував близько 40 наукових праць, у тому числі й «Листи з України».
Написав, між іншим:
- «Quelques mots sur les Daphnes russes etc.» (укр. Кілька слів про російську Daphnes, 1849);
- «Recherches Ornithologiques» (укр. Орнітологічні дослідження, 1839);
- «Revision des escargots (Helices) Russes etc.» (укр. Ревізія російських равликів, 1853),
- «Description des Limaces, qui se trouvent dans l Ukraine» (укр. Опис слимаків, які знаходяться в Україні, 1851).
В 1836 р. був відряджений до Курської губернії для опису її в зоологічному, мінералогічному і геогностичному відношеннях.
У свій час Івана Калениченко вважали в Харкові одним з найкращих лікарів-практиків. З 1836 по 1863 керував створеною при Харківському університеті самостійною кафедрою фізіології.
Праці:
- «Сучасні фізіолого-патологічні дослідження жовчі» (1856),
- «Про дію чорних хлібних ріжків над організмами людей».
Спільно зі своїм близьким соратником ботаніком В. М. Черняєвим, він робив екскурсії і тривалі експедиції по Україні. Описав декілька видів судинних рослин, серед яких Волошка сумська (Centaurea sumensis) і Вовчі ягоди Софії (Daphne sophia).
В галузі мікології І. О. Каленіченко опублікував дві роботи. Перша робота, написана в 1837 р. є дисертацією на ступінь доктора медицини і присвячена вивченню аскоміцета Claviceps purpurea (Fr.) Tul. in Sacc. У другій роботі розглядається використання гастероміцетів Phallus impudicus в народній медицині.
Вчений захоплювався також палеонтологічними дослідженнями. У 1839 р. в селі Кулішівка на березі річки Хусь йому вдалося відкопати добре збережений кістяк мамонта. Це були перші залишки мамонта, знайдені в Україні. Це спонукало вченого разом з Юрієм Головкіним — власником маєтку, де був викопаний кістяк, встановити в 1841 р. пам'ятник на честь наукового відкриття — один з найоригінальніших у світовий історії. Автором проекту пам'ятника був сам Іван Калениченко. Кошти на його виливку на одному із заводів Харкова надав власник маєтку Юрій Головкін.
Іван Калениченко описав декілька нових таксонів наземних слимаків і равликів з України та Кавказу, з яких визнаними станом на 2024 рік є 1 рід та 3 види слимаків:
- Krynickillus Kaleniczenko, 1851
- Krynickillus melanocephalus Kaleniczenko, 1851
- Limacus maculatus (Kaleniczenko, 1851)
- Tandonia cristata (Kaleniczenko, 1851)
- Kaleniczenko J. 1839. Notice sur le professeur J. A. de Krynicki. Bulletin de la Société impériale des naturalistes de Moscou. 12 (1): 25–33.
- Kaleniczenko J. 1851. Description d'un nouveau genre de Limaces de la Russie meridionale. Bulletin de la Société impériale des naturalistes de Moscou. 24 (1): 215–228.
- Kaleniczenko J. 1851. Description des Limaces, qui se trouvent dans l'Ukraine. Bulletin de la Société impériale des naturalistes de Moscou. 24 (2): 109–126.
- Kaleniczenko J. 1853. Revision des Escargots (Helices) russes enumeres par J. A. Krynicki. Bulletin de la Société impériale des naturalistes de Moscou. 26 (3): 68–94.
- ↑ А. Н. Крылов-Толстикович. Русские врачи XVIII — начала XX столетий [Архівовано 17 квітня 2013 у Archive.is] (рос.)
- ↑ IPNI, Kalen.
- Змеев, «Русские врачи-писатели», «Врач. Вед.», 1876. № 5. «Харьк. Губ. Ведом.», 1876, № 15.
- Баник М. В. Иван Осипович Калениченко // Орнитологи Украины. Биобиблиографический справочник. вып.1 (изд-е 2, исправленное и дополненное). Авторы-составители: Т. А. Атемасова, И. А. Кривицкий. Харьков, 2008. — 51-52 с.
- Проект «Українці в світі» [Архівовано 22 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Биографическая энциклопедия (рос.)
- Кафедра мікології та фітоімунології ХНУ ім. В. Н. Каразіна (рос.)
- Офіційний сайт Харківського національного медичного університету. Кафедра фізіології [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Пам'ятки Недригайлівського району
- MolluscaBase
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
