Казанський собор (Москва)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Казанський собор | |
|---|---|
 | |
| 55°45′19″ пн. ш. 37°37′09″ сх. д. / 55.7554055555837778° пн. ш. 37.619252777805776589° сх. д.Координати: 55°45′19″ пн. ш. 37°37′09″ сх. д. / 55.7554055555837778° пн. ш. 37.619252777805776589° сх. д. | |
| Тип споруди | православний храм і пам'ятка архітектури[d] |
| Розташування |  Росія, Тверський |
| Початок будівництва | 1625 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | архітектура Росії[d] і псевдоросійський стиль |
| Належність | православ'я |
| Єпархія | Московська єпархія |
| Стан | об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1] |
| Оригінальна назва | рос. Казанский собор |
| Епонім | Казанська ікона Божої Матері |
| Вебсайт | kazanski-sobor.ru/_index.php |
  Казанський собор (Москва) (Росія) | |
 | |
 Казанський собор у Вікісховищі | |
Собор Казанської ікони Божої Матері (Казанський собор) (рос. Казанский собор) — православна церква перед монетним двором на розі Красної площі та Микільської вулиці в Москві, закладена в 1625. Знесена більшовиками в 1936 під час сталінської реконструкції району Манежної площі. Відновлено в 1990—1993 за проектом архітекторів Олега Журіна і Геннадія Мокєєва[2][3].
Дерев'яний Казанський собор був побудований на кошти воєначальника Дмитра Пожарського в пам'ять про перемогу Московії в Московській битві 1612 року. Його звели на місці колишньої будівлі торгових рядів, проте біля огорожі храму ще довго перебував ринок. У собор помістили Казанську ікону Божої Матері - головну військову святиню Другого народного ополчення. Вона була доставлена Пожарським з Введенської церкви на Луб'янці. Собор освятив патріарх Філарет в жовтні 1625. З моменту відкриття і до 1765 до собору влаштовувалися хресні ходи: в день набуття ікони в Казані - 8 липня.
Після пожежі в 1630 собор збудували в камені під керівництвом зодчого Абросімова Максимова. За іншою версією, керували роботами майстра Семен Глєбов і Наум Петров. Головний престол освячений в 1636 в присутності царя Михайла Федоровича і патріарха Іоасафа, а північний боковий вівтар Аверкія Ієрапольського - восени 1637.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации № 176 от 20.02.1995
- ↑ Елена Лебедева. Казанский собор в Москве / Православие.Ru. pravoslavie.ru (рос.). Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ Казанский собор на Красной площади. www.kazanski-sobor.ru. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
