Кавал
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 | |
| Класифікація | духовий музичний інструмент |
|---|---|
| Класифікація Горнбостеля-Закса | 421.111.12 |
| Діапазон |  |
| Подібні інструменти | тутек, дудук, флейта |
 Кавал у Вікісховищі | |
Кавал — традиційний дерев'яний духовий музичний інструмент, що поширений на Балканах, у Молдові, Румунії, Болгарії, Туреччині, на півночі Греції та у Вірменії[1][2]. Різновид діагональної флейти.
Назва інструменту походить з турецької мови. В Туреччині кавалом називали довгу дерев'яну трубку, за допомогою якої пастухи роздували вогонь.[1]
Традиційно кавал складається з 3 частин, що дозволяє при складанні виробляти деяке підстроювання звуку. Крім цього, розібраний кавал простіше переносити — інструмент досить великий. Лише македонський кавал нерозбірний, виготовляється з цільного куска ясена і відрізняється меншим діаметром каналу, дуже тонкими стінками і невеликою вагою. І в давнину, і сьогодні, кавал прикрашають орнаментальним різьбленням і декоративними вставками. Середня довжина — 600—800 мм.
Кавал, на відміну від поперечної флейти, відкритий з обох кінців. Сучасний болгарський кавал має 8 ігрових отворів (7 спереду і 1 під великий палець ззаду) і (зазвичай) 4 настроювальних неігрових отвори між основними отворами і кінцем флейти. Середня відстань між ігровими отворами від 20-30 мм.
Флейта циліндрична. Діаметр каналу стандартного кавала — 16 мм. Професійний кавал для досвідченого гравця має канал 17 мм.
Кінець кавала заточений на конус під кутом 45°, кромка конуса — максимально гостра. Її роль — та ж, що і у накладки на поперечній флейті.
Традиційні сучасні матеріали для виготовлення кавала — цінні тверді породи дерева (ясен, бузина, кизил, самшит, бузок), очерет виду Arundo donax, метал, пластик. Для оформлення амбушурного отвору використовують ріг, кістка, метал, камінь.
.jpg)
Флейту тримають під кутом близько 45° до тіла. Губи закривають близько 3/4 амбушурного отвору. Варіюючи подачу повітря, кут нахилу кавала і площу перекриття амбушурного отвору, домагаються рівного звуку необхідної висоти і варіюють мелодію.
Нижній діапазон кавала (від D до H) називається «каба» («kaba»). Важко грати в ньому досить голосно, але кавал в руках хорошого музиканта дає в кабі дуже теплий і повний звук. У кабі немає ладу С, а Eb витягується напівзакриттям першого отвору.
Другий діапазон (від D до Bb) витягується значно простіше (потрібно трохи збільшити силу наддуву і трохи звузити щілину між губами) і звучить набагато могутніше. Для видобування третього і четвертого діапазону сила наддуву підвищується відповідно.
Каваль налаштовують у верхньому (С, С #), середньому (D, H) і нижньому (A, B) регістрах. Діапазон-дві октави і квінта, хроматичний. Звук кавала-меланхолійний, теплий, м'який, ніжний, витончений.
Для кавала в ре ноти розташовуються з кроком в 1 тон від низу до верху: ре-мі-фа-фа #-соль-соль #-ля-ля#-сі (D-E-F-F#-G-G#-А-A#-B). При передуві налаштування кавала зсувається вгору на квінту в наступний діапазон (A-B-C-C#-D-D#-E-F-F#). Наступний передув дозволяє витягти F#-G-G#-A-A#-C, але ноти вище ля (А) дуже важко зіграти не тільки на пластиковому кавалі, але навіть і на професійному.
- ↑ а б За кавала [Архівовано 20 квітня 2018 у Wayback Machine.] Сайт присвячений кавалу. (болг.)
- ↑ Jeremy Montagu (29 жовтня 2007). Origins and Development of Musical Instruments. Scarecrow Press. с. 47–. ISBN 978-0-8108-7770-2. Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 14 червня 2018.
- Bob Snider's kaval page [Архівовано 9 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Jouer du kaval Bulgare: approche pratique à usage des débutants [Архівовано 19 січня 2017 у Wayback Machine.] at blogspot (фр.)
|
Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
