Йон Мітілінеу рум. Ion Mitilineu
Міністр закордонних справ Румунії
30 березня 1926 — 3 червня 1927
Попередник:	Йон Ґеорґе Дука
Спадкоємець:	Барбу Штірбей
Народження:	1868(1868) Беїлешть, Долж, Румунія
Смерть:	1946(1946)
Країна:	Румунія
Партія:	Conservative Partyd

Йон Мітілінеу (рум. Ion Mitilineu; *1868 — †1946) — румунський дипломат, міністр закордонних справ Румунії в 1926-1927.

Мітілінеу був призначений міністром закордонних справ Румунії 30 березня 1926, коли Авереску вступив на посаду прем'єр-міністра Румунії. На посаді дипломата Мітілінеу прикладав значні зусилля для відновлення добрих стосунків з європейськими державами. Прем'єр-міністр Авереску, після зустрічі з італійським лідером Беніто Муссоліні в 1924, був зацікавлений у тісній співпраці з Італією. Протягом терміну Мітілінеу в уряді Авереску, румунсько-італійські відносини значно покращилися, і у вересні 1926 був підписаний договір про дружбу між двома державами. Невдовзі після цього Румунією був також підписаний Локарнський договір.

Перебуваючи на посаді міністра закордонних справ Румунії Мітілінеу налагодив хороші відносини з Чехословаччиною та Югославією. Він вважається одним з найуспішніших міністрів закордонних справ Румунії. Намагався створити Анти-ліберальний блок Румунії.

Помер в 1946.

• «Ruler of Romania». Retrieved 2010-08-26.
• Jump up «МИНИСТРЫ ИНОСТРАННЫХ ДЕЛ РУМЫНИИ» [Ministers of Foreign Affairs of Romania]. Retrieved 2010-08-26.
• Jump up Rush, Robert S.; Epley, William W. (2006). Multinational Operations, Alliances, and International Military Cooperation. Past and Future. United States: PfP Consortium of Defense Academies and Security Studies Institutes. p. 65. ISBN 978-0-16-079422-3. Retrieved 2010-08-26.
• Jump up «INTERNATIONAL: Little Entente». Time magazine. 1927-05-27. Retrieved 2010-08-26.
• Jump up Rouček, Joseph Slabey (1971). Contemporary Roumania and her problems. United States: Arno Press Inc. p. 83. ISBN 0-405-02773-7. Retrieved 2010-08-26.

п о р Міністри закордонних справ Румунії
Об'єднане князівство Волощини і Молдови	Апостол Арсаке (1862) Александру Кантакузіно (1862) Йоан Ґріґоре Ґіка (1862—1863) Ніколае Росетті-Беленеску (1863—1865) Александру Пападопол-Калімах (1865—1866) Йон Ґіка (1866) Петре Мавроґені (1866) Джордже Барбу Штірбей (1866—1867) Штефан Ґолеску (1867) Александру Теріачіу (1867) Штефан Ґолеску (1867—1868) Ніколае Ґолеску (1868) Димітріе Ґіка (1868—1869) Ніколае Калімакі-Катарджіу (1869—1870) Александру Ґолеску (1870) Петре Карп (1870) Ніколае Калімакі-Катарджіу (1870—1871) Ґеорґе Костафору (1871—1873) Васіле Боереску (1873—1876) Димітріе Корня (1876) Михаїл Коґелнічану (1876) Ніколае Іонеску (1876—1877) Михаїл Коґелнічану (1877—1878) Іон Кимпіняну[en] (1878—1879) Васіле Боереску (1879—1881)
Румунське королівство	Думітру Бретіану (1881) Евґеніу Стетеску (1881) Димітріе Стурдза (1881—1885) Іон Кимпіняну[en] (1885) Йон Братіану (1885) Михаїл Ферекиде (1885—1888) Петре Карп (1889) Александру Лаговарі (1889—1891) Константін Есарку[en] (1891) Александру Лаговарі (1891—1895) Димітріе Стурдза (1895—1896) Константин Стоїцеску (1896—1897) Димітріе Стурдза (1897—1899) Йон Лаговарі (1899—1900) Александру Марґіломан (1900—1901) Димітріе Стурдза (1901—1902) Йонел Братіану (1902—1904) Якоб Лаговарі (1904—1907) Йон Лаговарі (1907) Димітріе Стурдза (1907—1908) Йонел Братіану (1908—1909) Александру Джувара (1909—1910) Титу Майореску (1910—1913) Еманоїл Порумбару (1914—1916) Йонел Братіану (1916—1918) Александру Авереску (1918) Константин Аріон (1918) Константін Коанде (1918) Йонел Братіану (1918—1919) Артур Вейтояну (1919) Ніколае Мішу (1919) Александру Вайда-Воєвод (1919—1920) Штефан Чічо Поп (1920) Дуіліу Замфіреску (1920) Таке Іонеску (1920—1921) Ґеорґе Деруссі (1921—1922) Йон Ґеорґе Дука (1922—1926) Йон Мітілінеу (1926—1927) Барбу Штірбей (1927) Йонел Братіану (1927) Ніколае Тітулеску (1927—1928) Ґеорґе Міронеску (1928—1930) Йон Міхалаке (1930—1931) Константін Арджетояну (1931—1932) Димітріе Ґіка (1931—1932) Александру Вайда-Воєвод (1932) Ніколае Тітулеску (1932—1934) Ґеорґе Тетереску (1934) Ніколае Тітулеску (1934—1936) Віктор Антонеску (1936—1937) Істрате Мікеску (1937—1938) Ґеорґе Тетереску (1938) Ніколае Петреску-Комнен (1938—1939) Ґриґоре Ґафенку (1939—1940) Михаїл Манойлеску (1940) Михаїл Р. Стурдза (1940—1941) Іон Антонеску (1941—1943) Міхай Антонеску (1943—1944) Грігоре Ніколеску-Бузешті (1944) Константин Вішояну (1944—1945) Ґеорґе Тетереску (1945—1947)
Соціалістична Республіка Румунія	Анна Паукер (1947—1952) Симіон Буґічі (1952—1955) Ґриґоре Преотяса (1955—1957) Іон Георге Маурер (1957—1958) Аврам Буначіу (1958—1961) Корнеліу Менеску (1961—1972) Джордже Маковеску (1972—1978) Штефан Андрей (1978—1985) Іліє Ведува (1985—1986) Йон Тоту (1986—1989) Йон Стоян (1989)
Румунія (1989—…)	Серджіу Челак (1989—1990) Адріан Нестасе (1990—1992) Теодор Мелешкану (1992—1996) Адріан Северин (1996—1997) Андрей Плешу (1997—1999) Петре Роман (1999—2000) Мірче Дан Джоане (2000—2004) Міхай Резван Унгуряну (2004—2007) Келін Попеску-Терічану (2007) Адріан Міхай Чорояну (2007—2008) Лазер Коменеску (2008) Крістіан Дяконеску (2008—2009) Кетелін Предою (2009) Теодор Баконскі (2009—2012) Крістіан Дяконеску (2012) Андрей Марга (2012) Тітус Корлецян (2012—2014) Теодор Мелешкану (2014) Богдан Ауреску (2014—2015) Лазер Коменеску (2015—2017) Теодор Мелешкану (2017—2019) Рамона Менеску[en] (2019) Богдан Ауреску (2019—2023) Лумініца Одобеску (2023—)

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.