Золі (рос. золи, англ. sols, нім. Sole f) — дисперсні системи, найдрібніші частинки будь-якої речовини в рідкому (гідрозолі), твердому чи газоподібному (аерозолі) середовищі. Золі ще називають «колоїдними розчинами». Золі з водним середовищем називають гідрозолями, з органічним середовищем — органозолями. Частинки дисперсної фази золів (міцели) беруть участь у броунівському русі. При коагуляції ліофобні золі, для яких характерна слабка взаємодія частинок з середовищем, перетворюються в гелі. Твердими золями називають дисперсні системи з розподіленими у твердій фазі тонкими частинками іншої твердої фази. Дисперсна фаза у вигляді крапельок рідини, бульбашок повітря, дрібних твердих частинок — від 1 до 100 нм (10⁻⁹—10⁻⁷ м).^[1].

Золі поділяються на:

• Тверді золі — дорогоцінні камені
• Аерозолі
• Ліозолі

Ліозолі поділяються на:

• Гідрозолі — середовище вода
• Алкозолі — середовище спирт
• Органозолі — середовище органічні рідини

• Ліофільний золь (англ. lyophilic sol) — асоційований колоїд, в якому оборотно утворюються агрегати з малих молекул, також макромолекули з колоїдними розмірами.
• Органозоль — золь, в якому дисперсійним середовищем є органічна рідина.
• Тактозоль — колоїдний золь, частинки якого мають несферичну форму та здатні до взаємної орієнтації під дією певних сил, напр., магнітного поля. Напр., золь пентаоксиду ванадію, частинки якого мають форму палочок.

• Гелі
• Колоїди

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

• ЗОЛІ [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія