Оболонкові зорі, інша назва — змінні типу γ Кассіопеї,^[1]  — це зорі зі спектром, характеристики якого вказують на наявність довкола екватора зорі навколозоряного газового диску. Вони демонструють нерегулярні зміни яскравості через витік речовини. Оболонкові зорі швидко обертаються, що вважається частковим поясненням механізму їх змінності, але таємниці цих зір повністю ще не розкриті. Оболонкові зорі належать до спектральних класів від O7,5 до F5, але їх спектр має надзвичайно розширені лінії поглинання, спричинені швидким обертанням та газовим диском (він також відповідальний за інші особливості спектра). Швидкість обертання становить 200—250 км/с — майже на межі, коли прискорення обертання зашкодить цілісності зорі. Спектр і загальні характеристики оболонкових зір важко пояснюються, оскільки на нормальні риси спектра накладається змінна емісія, тому і клас світності, і точний спектральний клас зорі можуть легко були визначені неправильно.

Оболонкові зорі поділяють на чотири категорії^[2]:

• Be-зорі ранніх спектральних класів від О7.5 до B2.5.
• Be-зорі середніх спектральних класів від B3 до B6.5.
• Be-зорі пізніх спектральних класів від B7 до B9.5.
• Оболонкові зорі спектральних класів A—F (від A0 до F5).

Спектр зорі у довгостроковому періоді змінний, і оболонкові зорі раннього типу можуть змінювати спектр з характерного для Be зорі на типовий для звичайної зорі класу B. Усі оболонкові зорі мають у спектрі розширені лінії емісії замість ліній поглинання, характерних для необолонкових зір того ж класу. Так, оболонкові зорі класу B мають лінії бальмерівські лінії емісії водню там, де звичайна зоря класу B має лінію поглинання. Більш ранні оболонкові зорі, як правило, мають емісію іонізованого гелію першого ступеня (He I) та часто іонізованого заліза другого ступеня (Fe II), більш пізні оболонкові зорі мають емісію іонізованих (другого ступеня) кальцію (Ca II) та титану (Ti II). Вважається, що оболонкові зорі розташовані у діапазоні між головною послідовністю та гігантами, однак точний клас світності невідомий через розширення ліній емісії внаслідок швидкого обертання.

• Be-зорі

• Porter, John M. (1996). On the rotational velocities of Be and Be-shell stars. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 14 січня 2009.
• Quirrenbach, A.; Buscher, D. F.; Mozurkewich, D.; Hummel, C. A.; Armstrong, J. T. (1994). Maximum-entropy maps of the Be shell star zeta Tauri from optical long-baseline interferometry. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 14 січня 2009.
• Slettebak, A. (1982). Spectral types and rotational velocities of the brighter Be stars and A-F type shell stars. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 14 січня 2009.

п о р Змінні зорі
Пульсуючі	Цефеїди та подібні Цефеїди класичні II типу типу W Діви типу BL Геркулеса аномальні(інші мови) (або типу BL Boo) типу RR Ліри типу δ Щита типу SX Фенікса RoAp-зорі Блакитно-білі з ранніми спектрами типу α Лебедя типу β Цефея Повільно пульсуючі типу PV Телескопа Великоамплітудні пульсатори Довгоперіодичні з пізніми спектрами Міриди Напівправильні змінні Повільні неправильні змінні інші типу γ Золотої Риби типу RV Тельця Пульсуючі білі карлики
Еруптивні	Зорі до головної послідовності Фуори Ae/Be-зорі Гербіга Оріонові змінні Гіганти та надгіганти Яскраві блакитні змінні типу R Північної Корони (типу DY Персея) Жовті гіпергіганти Еруптивні подвійні Змінні подвійної періодичності типу FS Великого Пса типу RS Гончих Псів Інші Спалахуючі зорі (або типу UV Кита) Оболонкові зорі (або типу γ Кассіопеї) Зорі Вольфа—Райє Змінні типу λ Ерідана
Катаклізмічні	Наднові типу I a b с типу II Нові класичні (NA, NB, NC) · повторювані (NR) Карликові нові (або типу U Близнят) типу SS Лебедя типу SU Великої Ведмедиці типу Z Жирафи інші Новоподібні (NL) Симбіотичні (або типу Z Андромеди) поляри проміжні поляри типу AM Гончих Псів
Обертальні	Некулясті Еліпсоїдальні змінні із зоряними плямами типу BY Дракона типу FK Волосся Вероніки із магнітними полями типу α2 Гончих Псів пульсар типу SX Овна
Затемнювані	типу Алголя типу β Ліри типу W Великої Ведмедиці Затемнювані планетами
Портал «Астрономія» · Змінні зорі · Вікісховище:Змінні зорі