Златьо Бояджиєв
Златьо Бояджиев
Автопортрет, 1941
Народження	22 жовтня 1910(1910-10-22) Брезово, Болгарія
Смерть	2 лютого 1976(1976-02-02) (65 років)
	Пловдив
Поховання	Центральний траурний паркd
Національність	болгарин
Країна	Болгарія
Жанр	портретст і пейзажист
Навчання	Національна художня академія (Софія)
Діяльність	художник
Вчитель	Цено Тодоров
Роботи в колекції	Національна художня галерея (Софія) і Dimitar Dobrovich Art Galleryd
Нагороди	Master Vladimir Dimitrov Prized
Златьо Бояджиєв у Вікісховищі

Златьо Бояджиєв (болг. Златьо Бояджиев; *22 жовтня 1910(19101022), Брезово, Болгарія — 2 лютого 1976, Пловдив) — один з найвідоміших і найсамобутніших болгарських художників ХХ століття, знаний своїми портретами та пейзажами.

Златьо Бояджиєв народився 22 жовтня 1903 року в місті Брезово. Навчався живопису в Національній художній академії в Софії у Цено Тодорова, закінчивши академію в 1932 році.

Творчість Бояджиєва поділяється на два періоди, що чітко відрізняються один від одного: до і після 1951 року, коли художник пережив тяжкий інсульт, в результаті якого половину його тіла було паралізовано, відтак упродовж декількох років писати він міг лише лівицею й практично втратив мовлення. Якщо перший період творчості Бояджиєва характеризується класичними композиціями, переважно буколічними сільськими пейзажами, у жовтавих тонах, що в дечому нагадують нідерландський живопис XVI століття, то після перенесеного інсульту митець звернувся до гротескних образів, його композиціям цього етапу притаманна масовість зображуваних фігур, а загальна тональність творів однозначно наближена до експресіоністської колірної гами.

Бояджиєв, що користувався великим авторитетом у колі болгарського мистецтва, доволі безпроблемно «вписався» у соціалістичні реалії повоєнної Болгарської народної республіки. Він мав нагороди Спілки художників Болгарії.

Златьо Бояджиєв помер 2 лютого 1976 року в Пловдиві.

У Пловдиві створено й функціонує музей Бояджиєва.

Син митця, Георгій Бояджиєв (* 1939) — також художник.

• Георги Бояджиев (упорядник), Златю Бояджиев, Сф., 2004 (болг.)

• Галина Минчева (5 липня 2003). Златю Бояджиев бил работохолик, не обичал парите. Фамилия. Газета «Сега». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 червня 2013. (болг.)
• Галерея «Златьо Бояджиєв» з декількома творами художника
• Твори Бояджиєва