Засєда Ігор Іванович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ігор Засєда Засєда Ігор Іванович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Національність | українець | ||||
| Громадянство |  Україна | ||||
| Народження | 12 вересня 1932 Буди, СРСР | ||||
| Смерть | 5 листопада 2005 (73 роки) Київ, Україна | ||||
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник | ||||
| Причина смерті | рак легень | ||||
| Спорт | |||||
| Країна |  СРСР | ||||
| Вид спорту | Спортивне плавання | ||||
| Участь і здобутки | |||||
| Олімпійські ігри | Літні Олімпійські ігри 1956 | ||||
| |||||
Ігор Іванович Засєда (нар. 12 вересня 1932, Буди, Харківський район, Харківська область, СРСР — пом. 5 листопада 2005, Київ, Україна) — український спортсмен, журналіст, письменник. Учасник XVI Олімпійських ігор у Мельбурні (1956)[1]. Заслужений журналіст УРСР (1981)[2].
Народився 12 вересня 1932 року у селищі Буди Харківського району Харківської області[3]. Батько його був інженером, а матір — учителькою[2].
1950 року помер батько, а 1951 року — матір[2]. Того ж року поступив на факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, який закінчив 1956 року[3].
У вересні 1957 року став завідувачем відділу у редакції видання «Робітнича газета», а вже у 1958 році став членом спілки журналістів[2]. У червні 1971 року вже працював у редакції журналу «Ранок», а у вересні 1974 року став власним кореспондентом українського відділення агенції преси «Новости» (Москва)[2]. У 1986 році, як журналіст, поїхав на місце аварії у Чорнобиль, взяв інтерв'ю в академіка Євгена Веліхова[4][5].
З грудня 1991 року — головний редактор газети «Стадіон»[2]. У січні 1992 року став головою Київської міської організації журналістів[2]. У травні 1994 року став головним редактором газети «Що далі» та «Прес-клуб»[2].
Помер від раку легень 5 листопада 2005 року, у місті Києві.[6] Похований на Лук'янівському цвинтарі.
Дружина — Людмила. Двоє синів — Олексій (1955 р. н.) та Юрій (1962 р. н.)[2]. Молодший син Юрій Засєда — уролог-андролог, доктор медичних наук.
Ігор Засєда став бронзовим призером чемпіонату СРСР 1956 року на дистанції 200 м брасом. Того ж року став взяв участь в Олімпійських іграх у Мельбурні, Австралія, посівши у фіналі п'яте місце (200 м брасом)[7].
Ігор Засєда є автором та співавтором понад 30 книг, зокрема п'яти романів («Катастрофа», «Выстрел в снежной пустоши», «Из загранкомандировки не возвратился» (1988)[8], «Тайна дела № 963» (1991)[9], «Побратимы»), книги нарисів «Олимпийцы»[2] та інші. Він також є лауреатом премії імені Валентина Пікуля[3].
- Орден «За заслуги» III ступеня (жовтень 1999 року)[2].
- ↑ Ihor Zaseda (англ.) . www.sports-reference.com. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 26 квітня 2015.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Засєда Ігор Іванович. static.rada.gov.ua. Процитовано 26 квітня 2015.
- ↑ а б в Юрій Сєдих. Відкладена партія. www.day.kiev.ua. Процитовано 26 квітня 2015.
- ↑ Кіана МАГДАЛОВА (2007). ІГОР ЗАСЄДА: РОЗПОВІДЬ ДВОХ ЖІНОК, ЯКІ БУЛИ ПОРЯД... (PDF). Журналіст України. Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2015.
- ↑ Заседа Игорь (рос.) . ussr-swimming.ru. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 26 квітня 2015.
- ↑ Владимир ШУНЕВИЧ (17 грудня 2005). «когда игоря приехала забирать «скорая», в комнате взорвалась люстра, во всей квартире погас свет и остановились все часы… » (рос.) . fakty.ua. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2015.
- ↑ Сильнейшие спортсмены СССР наши коллеги по движению «Мастерс»: Д-К (рос.) . www.swimmingmasters.ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 квітня 2015.
- ↑ Игорь Заседа (1988). Из загранкомандировки не возвратился: роман. Молодь. ISBN 978-5-7720-0256-8.
- ↑ Игорь Заседа (1991). Тайна дела но. 963: роман. Молодь. ISBN 978-5-7720-0533-0.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
