Заславська замкова книга
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Заславська замкова книга (архівна назва (пол.) : Księga spraw sądowych zamku Zasławskiego P. P. ziemian, szlachty, tudzież mieszczan i żydów, niemniej ludzi całej włości Zasławskiej i innych przychodnich X. X. Zasławskich, zaczętych i kontynuowanych w r. 1572—1575 pod namiestnikowstwem natenczas zamku Zasławskiego Wasyla Filipowicza Kopcia od J. W. Pana Hrehora Alexandrowicza Chodkiewicza, pana Wileńskiego etc. opiekuna natenczas J. O. X. X. Janusza i Michała Januszewiczów Zasławskich obranego i zasadzonego na namiestnikowstwo die 18 miesiąca iulii 1572.) — актова книга замкового суду Заславської волості за 1572–1575 роки. Унікальне джерело для вивчення історії Південно-Східної Волині й історії судівництва та судочинства зокрема.
Зберігається у фондах польського Державного архіву в Кракові (Відділ у Вавелі). За пагінацією, здійсненою у 20 столітті, нараховує 834 сторінки, з яких чотири — не заповнені. Книга містить 816 записів руською (староукраїнською) мовою. Охоплює період з липня 1572 року до травня 1575 року.
88 % внесених до книги записів становлять скарги і заяви, передсудова і судова документація, 12 % — це приватно-правові акти обігу рухомого й нерухомого майна.
| Зміст записів | Кількість записів | % |
|---|---|---|
| Неповернення боргів | 151 | 21 |
| Побиття і (або) поранення | 107 | 15 |
| Пограбування | 95 | 13 |
| Неповернення залишеного на зберігання майна, його незаконне привласнення та інші випадки порушення майнових прав | 96 | 13 |
| Побиття і (або) поранення, що супроводжувалося пограбуванням | 72 | 10 |
| Межова суперечка та заподіяні під час межових конфліктів шкоди на чужій землі | 69 | 10 |
| «Зсоромочення», образа честі, розпускання чуток, які шкодять добрій славі | 31 | 4 |
| Втеча або переховування слуги (підданого) | 15 | 2 |
| Погрози («отповеді» і «похвалки»), виклик на поєдинок | 9 | 1 |
| Порушення угоди | 7 | 1 |
| Інші справи | 69 | 10 |
Близько 75 % записів до книги стосуються справ заславських волощан, 25 % — коли позивач або позваний походить з-за меж волості, 5 % записів здійснено з метою фіксації правопорушення задля подальшого розгляду справи в суді іншої інстанції і до заславських волощан не відносяться.
Судовий процес у заславському замковому суді здійснювався за Другим Литовським статутом старостою в присутності «людей добрих» (тобто осіб без розрізнення стану, етнічного й географічного походження). На час відсутності старости його могли заміняти кілька осіб, як то війт чи намісник сусідньої волості. Як правило розгляд справи тривав не довше одного дня. В окремих випадках замковий уряд розсилав позови до обвинуваченої сторони, користуючись послугами вижів (замкових слуг).
Старосту призначав князь з-посеред своїх слуг, підстаростою (заступником) міг бути хтось з місцевих зем'ян.
У 1902 році Заславську замкову книгу впровадив до наукової літератури Броніслав Горчак.
- Володимир Поліщук. Замкові книги волинських урядників як джерело з історії руського регіоналізму у Великому князівстві Литовському другої третини XVI століття.
- Ігор Тесленко. Заславська замкова книга як джерело до історії Південно-Східної Волині. // Наукові записки Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. — Київ, 2009. — Т. 19, кн. 1. — С. 233—257.
- Ігор Тесленко. Заславська замкова книга XVI століття [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.].
- Ігор Тесленко. Заяви про загублені печатки і сиґнети з книг Володимирського ґродського та Заславського замкового судів // Сфрагістичний щорічник. - Вип. 1 - 2011.
- Ігор Тесленко. Сторінки історії східної Острожчини (державці села Колом'є у XVI столітті
| ||||||||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
