Зарукавне
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Зарукавне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Громада | Бахмацька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA74040030140049525 |
| Основні дані | |
| Засноване | XVIII ст. |
| Населення | 210 |
| Площа | 0,877 км² |
| Густота населення | 239,45 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16552 |
| Телефонний код | +380 4635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°03′24″ пн. ш. 32°45′19″ сх. д. / 51.05667° пн. ш. 32.75528° сх. д.Координати: 51°03′24″ пн. ш. 32°45′19″ сх. д. / 51.05667° пн. ш. 32.75528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
143 м |
| Водойми | річка Басанка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16501, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бахмач, вул. Соборності, буд. 42 |
| Карта | |
  Зарукавне | |
 Зарукавне | |
| Мапа | |
| |
Зарука́вне — село в Україні, у Бахмацькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Первісні назви — Зарукавний хутір, Писарщина, Писарівщина. До 2020 входило до складу Біловежівської сільської ради з центром у селі Біловежі Перші.
Село Зарукавне розташоване на сході Ніжинського району [1] і знаходиться за 3 км на північний схід від села Біловежі Перші. Віддаль до центру громади 20 км і до залізничної станції Григорівка – 6 км. Середня висота над рівнем моря – 143 м. У селі бере початок річка Басанка, права притока Ромену.
Засновником села називають Семена Савича, Генерального писаря Війська Запорозького (1709-1723). На початку XVIII століття він заснував у Біловежському степу хутір, який отримав назву Писарщина за посадою власника [2]. Потім хутором володіли потомки Семена Савича, зокрема в 1783 році хутор належав Анастасії Савич (Ханенко), дружині Петра Федоровича Савича, бунчукового товариша (1750), і називався Зарукавний. На хуторі проживало 73 особи (31 особа чоловічої статі і 42 особи – жіночої) [3].
В ХІХ столітті власницький хутір Зарукавний входив до складу Голінської волості Конотопського повіту. 1859 року на хуторі Зарукавному (Писарівщині) мешкало 210 осіб (93 особи чоловічої статі та 117 — жіночої), налічувалось 50 дворів[4].
На мапі Шуберта 1868 року вказано дві назви поселення: Зарукавний хутір і Писарщина[5].
Поблизу Зарукавного знаходився невеличкий хутір Марковичів, заснований Андрієм Марковичем, Генеральним Підскарбієм (1729-1740). Була там садиба, у якій Марковичі мешкали до Жовтневого перевороту 1917 року. Останнім власником садиби був поміщик Микола Миколайович Маркович [6]. Хутір Марковичів (Марковський) увійшов до складу хутора Зарукавного.
В ХІХ столітті власницький хутір Зарукавний входив до складу Голінської волості Конотопського повіту. 1859 року на хуторі Зарукавному (Писарівщині) мешкало 210 осіб (93 особи чоловічої статі та 117 — жіночої), налічувалось 50 дворів[4].
За переписом 1897 року на хуторі Зарукавному мешкало 495 осіб (232 особи чоловічої статі та 263 — жіночої), з них 492 особи православного віросповідання[7].
В 1901 році населення хутора складало 576 осіб (282 осіб чоловічої статі та 294 — жіночої)[8].
У 1923 році була проведена територіальна реформа, за якою хутір Зарукавний ввійшов до складу Біловежської сільської ради з центром у селі Білі Вежі, і знаходився у Дмитрівському районі Конотопської округи. На 1924 рік чисельність населення склала 567 осіб, було 112 дворових господарств[9].
Під час Голодомору 1932-1933 років померло 9 осіб, з них 6 дітей[10].
Німецька окупація села тривала з 14 вересня 1941 року до 13 вересня 1943 року. Хутір звільняли бійці 2-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії 218-го гвардійського стрілецького корпусу 60-ї армії[11].
Після війни в Зарукавному діяла 2-х класна початкова школа[12].
Після ліквідації у 1962 році Дмитрівського району село входить до складу Бахмацького району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бахмацької міської громади[13].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бахмацького району, село увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області[14].
- ↑ Карта Бахмацького району. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
- ↑ Володимир Гужій. Молитва за землю сіверську. [Архівовано 3 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Савичи. — Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. — Том 4: П–С. — К., 1914. [Архівовано 3 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Список населенных мест Российской Империи по сведениям 1859 года. – Т. XLVIII: Черниговская губерния (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
- ↑ Карта Черниговской губернии. Гайворон, лист 21-11. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
- ↑ Марковичи. — Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. — Том 3: Л–О. — К., 1913. [Архівовано 22 травня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 12 вересня 2019.
- ↑ Список населенных мест Черниговской губернии, имеющих не менее 10 жителей, по данным за 1901 год / Чернигов. губ. стат. комитет. - Чернигов : Тип. губ. правления, 1902. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
- ↑ Список населенных мест Черниговской губернии. 1924 год / Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро. – Чернигов: Госпиполитография, 1924. – 164 c. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
- ↑ Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Чернігівська область (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
- ↑ Боевое донесение № 245 20-00 13.9.43 года ШТАКОР 18 ГВ сев. ок. Григоровка.
- ↑ М.Лапа. Зеленовка. [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Погода в селі [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Населені пункти Бахмацької міської громади | |
|---|---|
| Міста | |
| Селища | |
| Села | Бахмач · Безпечне · Біловежі Другі · Біловежі Перші · Варварівка · Вишневе (Фастовецький старостинський округ) · Вишневе (Халимонівський старостинський округ) · Вишнівське · Глибоке · Григорівка · Грушівка · Запорізьке · Зарукавне · Зеленівка · Калинівка · Кальчинівка · Кошмалів · Красилівка · Кулішове · Курінь · Мовчинів · Олексіївка · Ополонське · Осинівка · Острів · Пашків · Перше Травня · Піски · Стрільники · Тиниця · Українське · Фастівці · Халимонове · Шевченка · Шумейків |
| Міста | |
|---|---|
| Смт | |
| Селища | |
| Села | Бахмач · Безпечне · Біловежі Другі · Біловежі Перші · Бондарі · Варварівка · Вербівка · Веселе · Веселівка · Вишневе (Фастовецька сільська рада) · Вишневе (Халимонівська сільська рада) · Вишнівське · Восьме Березня · Гайворон · Глибоке · Голінка · Городище · Григорівка · Грушівка · Заболоття · Залісся · Запорізьке · Зарукавне · Зеленівка · Калинівка · Кальчинівка · Карпенкове · Ковальове · Кошмалів · Красилівка · Красне · Кропивне · Кулішове · Курінь · Лісова Поляна · Матіївка · Митченки · Мовчинів · Мости · Нечаїв · Нове Полісся · Обірки · Обмачів · Олексіївка · Ополонське · Осинівка · Осіч · Острів · Пальчики · Пашків · Перше Травня · Пирогівка · Піски · Рубанка · Слобідка · Смолове · Стрільники · Тасуїв · Терешиха · Тиниця · Українське · Фастівці · Халимонове · Часниківка · Шевченка · Шевченкове · Шумейків · Шумин · Щуча Гребля |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
