Замок Бодулів
план замку
48°17′49″ пн. ш. 23°01′20″ сх. д. / 48.29694° пн. ш. 23.02222° сх. д. / 48.29694; 23.02222
Тип	замок
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Закарпатська область, околиця м. Іршава
Матеріал	кам'яна кладка
Будівництво	2-га половина XIII ст.
Стан	зруйновано до фундаменту
Замок Бодулів (Україна)

За́мок Бо́дулів (угор. Bodoló vár, трансліт. Бодоло вар) — замок, один з найменш відомих фортифікаційних укріплень Закарпатської області. Розташований між селом Сільце і містом Іршава, на вершині гори Бодулів. Замок ХІІІ століття очевидно не був введений в експлуатацію.

Місце для розміщення надійно укріпленого пункту було вибране дуже вдало — це невелика округла вершина гірського кряжу, який стрімко опускається в долину річки Іршавки. Колись вершина була оточена штучним валом і ровом, залишки яких можна бачити і тепер. Городище займало вигідне географічне розташування, воно дозволяло проглядати навколишню місцевість на кілька кілометрів. З північного та північно-західного боку підніжжя гори були заболочені, з південно-східного за 200 м від підніжжя протікає річка Іршавка, що впадає в річку Боржаву. Східний та північно-західний схили гори круті, південно-західний — пологий.

Після проведених розкопок було виявлено, що на горі Бодулів існувало кілька поселень у різні часи.

Перший етап заселення гори датований III—II ст. до н.е. В цей період виникає перше поселення без укріплень. Знайдено кераміку гальштатського періоду.

Другий етап Х-ХІ ст.

Третій етап ХІІІ ст.

Руїни укріплення були розібрані у ХІХ столітті для будівництва нового храму в Іршаві.

Контури замку було визначено за залишками кам'яного фундаменту. У плані він квадратним, розміром 32x32 м. З північної і південної сторін замок додатково захищали зведені вздовж стін рови і вали.

Згадки про замок в письмових джерелах відсутні. В такій ситуації для визначення часу функціонування замку можуть бути використані тільки матеріали археологічних досліджень.

Вперше пам'ятку досліджувала в 1981 р. експедиція під керівництвом С. І. Пеняка^[1]. На підставі зібраного керамічного матеріалу дослідником виділено три культурно-хронологічних горизонти (III—II ст. до н. е., ХІ—XII ст. н. е. і XIII—XIV ст. н.е.). Останній горизонт пов'язаний зі зведенням замкових стін.

Роботи в урочищі Бодулів було відновлено в 1991 р. А. В. Дзембас^[2]. Він виявив незначну кількість фрагментарної кераміки, визначеної як гальштатського періоду і епохою середньовіччя (X—XI ст. н. е.).

Обмежений матеріал, отриманий при дослідженні Бодуліва, змусив знову звернути увагу на цей пункт. З метою набуття додаткових даних, в 2009 р. була організована археологічна експедиція під керівництвом відомого археолога Вячеслава Котигорошка. Було закладено розкоп і два шурфи на ділянці, обмеженій кам'яним фундаментом. Кераміка, отримана в ході дослідження Бодуліва, дозволяє визначити час існування замку другою половиною XIII ст. н. е.^[3]

Обстеження території: Сабо T. Felmérési vasalt: Szabó T.	Інвентар розкопу I (1-5), шурфів 1 (6-7) і 2 (8-9)

• «Замки Подкарпатской Руси», Дмитрий Поп, Иван Поп, 2004
• «До питання про історію замків Закарпаття», О.М. Гомоляк, 2007
• «Исследование замков Закарпатья», И.А. Прохненко, Е.М. Гомоляк, И.Т. Зомбор, 2009
• «Городища как предшественники замков», Д.Поп, И.Поп

• Castles történelmi Magyarország

п о р Замки та палаци Закарпатської області‎
збережені	Берегове (Бетленів) • Берегове (комітатського суду) • Великі Лази (Плотені) • Виноградів (Перені) • Довге (Телекі) • Карпати (Шенборнів) • Мукачево (Паланок) • Мукачево (Ракоці) • Руське Поле (Новаків) • Ужгород • Чинадійово (Сент-Міклош)
частково збережені	Кам'яниця (Невицький) • Мукачево (Ковнера)
руїни	Бронька • Виноградів (Канків) • Квасово • Королево (Нялаб) • Середнє • Хуст
повністю зруйновані	Вари (Боржавський) • Великі Береги (Береґвар) • Вишково • Гут (Ґутівар) • Дийда (Дийда‐Тоувар) • Довге (Долгаї) • Есень • Іршава (Бодулів) • Тростник (Шашвар)