Загороддя (село)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Загороддя | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький район |
| Громада | Вишнівецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020050100022473 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1593 |
| Населення | 444 |
| Територія | 1.100 км² |
| Густота населення | 403.64 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47313 |
| Телефонний код | +380 3550 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°53′20″ пн. ш. 25°43′13″ сх. д.H G O |
| Водойми | р. Горинь |
| Найближча залізнична станція | Карначівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47313 Тернопільська обл, Кременецький р-н., смт. Вишнівець, вул. Грушевського, буд. 6 |
| Карта | |
  Загороддя | |
 Загороддя | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Загоро́ддя — село в Україні, у Вишнівецькій селищній громаді Кременецького району Тернопільської області.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Вишнівецької селищної громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Вишнівецької селищної громади.[1]
Розташоване на лівому березі річки Горинь, на півдні району, за 15 км від найближчої залізничної станції Карначівка.
Назва походить від місця розташування — «за городом», тобто за містом (нині смт Вишнівець).
Перша письмова згадка — 1593 р. як власність Олександри Чарторийської (Вишневецької), яка 2 січня 1598 р. продала село Михайлові Вишневецькому.
У 1890-х рр. функціонували фільварок і корчма. 1926 р. велика земельна власність належала Гризунову. Діяли філії «Просвіта» та інших товариства, а також кооператива і хор.
У 1931 р. в селі проживало 650 осіб, працювало одне промислове підприємство. Протягом 1933—1939 рр. Загороддя належало до ґміни Вишнівець.
Від 1 липня 1941 р. до 6 березня 1944 р. село — під нацистською окупацією. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 20 уродженців села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики — 30 осіб; криївка на подвір'ї А. Баран.
Дворів — 170.
| Чисельність населення, чол. | ||||
|---|---|---|---|---|
| 1931 | 2001 | 2014 | 2015 | 2016 |
| 650 | 444[2] | 401[3] | ||
У вересні 1948 р. створено колгосп, згодом укрупнений; у 1990-х рр. розпайований.
Є дерев'яна церква Вознесіння Христового і пам'ятний хрест.
Діє торговий заклад; земельні паї орендує ПАП «Добрий самарянин».
Є став.
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Сільська вулиця
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ В. Ханас. Загороддя // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 595. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ В. Уніят. Загороддя // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 258–259. — ISBN 978-966-457-228-3.
- В. Ханас. Загороддя // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 595. — ISBN 966-528-197-6.
- В. Уніят. Загороддя // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 258–259. — ISBN 978-966-457-228-3.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
