Жульєн Офре де Ламетрі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Жульєн Офре де Ламетрі | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Julien Offray de La Mettrie | ||||
| Західна філософія | ||||
 | ||||
| Народження | 23 листопада 1709 Сен-Мало | |||
| Смерть | 11 листопада 1751 (41 рік) Потсдам, Королівство Пруссія | |||
| Поховання | Фрідріхштадт (район Берліна) | |||
| Громадянство (підданство) |  Франція | |||
| Знання мов | ||||
| Діяльність | ||||
| Член | Прусська академія наук | |||
| Школа / Традиція | французький матеріалізм | |||
| Основні інтереси | проблеми свідомості | |||
| Alma mater | Університет Реннаd | |||
| Літературний напрям | атеїзм і Матеріалізм | |||
| Історичний період | філософія 18 століття | |||
| Конфесія | атеїзм | |||
|
| ||||
 Жульєн Офре де Ламетрі у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Жульєн Офре де Ламетрі (фр. Julien Offray de La Mettrie, 23 листопада 1709 — 11 листопада 1751) — французький медик і філософ епохи Просвітництва, прибічник сенсуалізму в теорії пізнання, відомий своєю книгою «Людина-машина» (L'Homme machine), в якій він порівняв людину із механізмом. Вважається першим типовим представником «механістичного матеріалізму», а в деяких працях його філософія класифікується як «епікуро-картезіанство»[3], через сильний вплив, який на нього призвели такі філософи, як Епікур та Рене Декарт.
Народився Жульєн у маленькому містечку Сен-Мало на західному узбережжі Франції Його батьком був заможний торгівець. Вчився майбутній філософ у престижних французьких коледжах, зокрема й у паризькому д'Аркурі.
У 1726 де Ламетрі вступає до медичного факультету Паризького університету, де протягом 6 років вивчає анатомію і хірургію. У 1733 років він успішно складає екзамени та отримує звання бакалавра., а через декілька місяців — доктора медицини. У 1733 році Ламетрі вирішив продовжити навчання у голландському місті Лейден. Тут з 1733 по 1735 роки Жюльєна навчався під керівництвом відомого голландського лікаря Германа Бургаве.
У 1735 році молодий лікар повертається до Сан-Мало, де відкриває власну практику у міській лікарні. разом з тим Ламетрі займається науковою діяльністю. Серед його праць — брошури стосовно венеричних захворювань, трактати щодо віспи, засобів збереження здоров'я та продовження життя. Все це створило Ламетрі репутацію висококваліфікованого лікаря, що дозволила йому посісти високу для тодішньої Франції посаду — домашнього лікаря герцога де Граммона й одночасно лікаря його гвардійського полку. На цій посаді Ламетрі також брав участь у війні за австрійську спадщину.
У 40-х роках Ламетрі активно займається публіцистикою, де висміює лікарів-шарлатанів, облуду лікарів.
Тоді ж він починає писати філософські трактати, які негативно були сприйняті у Франції. Тож Ламетрі змушений був утікати з країни. Прихисток він знайшов у короля Пруссії Фрідріха II Гогенцолерна.
На думку Ламетрі людина — це настільки складна машина, що неможливо скласти щодо неї чітке уявлення. Тільки шляхом дослідження, тобто намагаючись знайти душу в органах тіла, можливо досягти максимального ступеня достовірності.
Різні стани душі завжди відповідають аналогічним станам тіла. Наша енергія, почуття та розум — такі ж складні частини, як і деталі механізму.
Ламетрі вибудував логічний ланцюжок: люди мають почуття та інстинкти для розвитку розуму — розум накопичує знання — завдяки знанням мозок наповнюється уявленнями, для сприйняття яких природа надала всі умови.
У всьому живому світі головує лише природний закон. Якби не існувало релігійного фанатизму, не було б війн, а природа повернула собі свої права й чистоту.
- «Трактат щодо душі»
- «Людина-машина»
- «Людина-рослина»
- «Анти-Сенека, або Роздуми стосовно щастя».
- «Про волю висловлювання думок».
- «Система Епікура».
- 7095 Ламетрі — астероїд, названий на його честь.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Вульф., Чарльз Т. Щастя, придатне для органічних тіл: медичний епікуреїзм Ламетрі.
- Birgit Christensen, Ironie und Skepsis. Das offene Wissenschafts- und Weltverständnis bei Julien Offray de La Mettrie. Würzburg: Königshausen & Neumann 1996 ISBN 3-8260-1271-2
- Hartmut Hecht, ed., La Mettrie. Ansichte und Einsichte. Berlin: Berlin Wissenschafts-Verlag, 2004 (Proceedings of Potsdam/Berlin La Mettrie Conference, 2001) ISBN 3-8305-0558-2
- Ламетрі, Жюльєн Офре де // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
