Жозефіна Баденська
нім. Josephine von Baden
княгиня Гогенцоллерна-Зігмарінгена
Початок правління:	27 серпня 1848
Кінець правління:	7 грудня 1849
Попередник:	Катаріна Гогенлое-Вальденбург-Шиллінгсфюрст
Наступник:	не було
Дата народження:	21 жовтня 1813(1813-10-21)
Місце народження:	Мангайм
Дата смерті:	19 червня 1900(1900-06-19) (86 років)
Місце смерті:	Зігмарінген[1]
Поховання	Kloster Hedingend
Дружина:	Карл Антон Гогенцоллерн-Зігмаринен
Діти:	Леопольд, Стефанія, Карл, Антон, Фрідріх, Марія
Династія:	Церінгени, Гогенцоллерни-Зігмаринени
Батько:	Карл Баденський
Мати:	Стефанія де Богарне
Нагороди:

Жозефіна Баденська (нім. Josephine von Baden), повне ім'я Жозефіна Фредеріка Луїза Баденська (нім. Josephine Friederike Louise von Baden, 21 жовтня 1813 — 19 червня 1900) — баденська принцеса з династії Церінгенів, донька великого герцога Баденського Карла та принцеси Франції Стефанії де Богарне, дружина князя Гогенцоллерна-Зігмаринена Карла Антона, матір короля Румунії Кароля I та королеви Португалії Стефанії.

Жозефіна народилась 21 жовтня 1813 року у Мангеймі, за два дні після закінчення Битви народів. Вона була третьою дитиною та другою донькою в родині великого герцога Баденського Карла та його дружини Стефанії де Богарне. Новонароджена отримала ім'я на честь імператриці Жозефіни, яка стала її хресною матір'ю. Дівчинка мала старшу сестру Луїзу Амелію. Старшого ж брата, який загадковим образом помер невдовзі після народження, пов'язують із дитиною Європи, найвідомішим знайдою Каспаром Хаузером. Згодом в сім'ї з'явилося двоє молодших дітей: син Александр, що народившись здоровим, також загадково помер немовлям, і донька Марія Амалія. Жила родина у палаці Карлсруе.

Велике герцогство Баденське входило до складу Рейнської конфедерації і підтримувало Наполеона до середини листопада 1813, допоки Сигізмунд Райтзенштайн не вмовив Карла тим, що країна загине, якщо й надалі проводитиме профранцузьку політику. Однак, не зважаючи на поразку Франції і приєднання до Шостої антифранцузької коаліції, Карл із Стефанією, що стала його дружиною з веління французького імператора, розлучатися відмовився.

Батько пішов з життя у 1818 році, коли Жозефіні було п'ять років. Стефанія із доньками, відчуваючи вороже ставлення баденського двору, від'їхала до Мангеймського замку. Там вони із Карлом жили до вступу на престол,^[2] тепер вона отримала його як удовину долю.^[3] Нову домівку вона дещо переоздобила в стилі ампір. 1827 року Стефанія придбала замок Умкірх^[de],^[4] який став літньою резиденцією.

Завдяки своїм різнобічним інтелектуальним та музичним інтересам, вдовіючі великій герцогині вдалося створити скромний, але жвавий та популярний серед світу, двір.^[5] Сама вона бездоганною поведінкою, як політичною, так і особистою, здобула прихильність та повагу усіх дворів Європи. Своє подальше життя Стефанія присвячувала вихованню доньок. Їхнім опікуном був призначений барон Зигмунд фон Ґеммінґен-Хорнберґ цу Трешклінґен.

Дівчата виховувались у католицькій вірі. Середня Жозефіна з дитинства мала проблеми із слухом і не зважаючи на медичне втручання та піклування матері, майже зовсім оглухла. Тим не менш, всі відзначали її доброчесність та надзвичайну красу.

На свій 21-й день народження принцеса взяла шлюб із 23-річним спадкоємцем престолу князівства Гогенцоллерн-Зігмаринен Карлом Антоном. Їхні матері були знайомі ще з часів спільного навчання у паризькому інституті мадам Кампан. Весілля відбулося 21 жовтня 1834 року в Карлсруе. На церемонії був присутнім великий герцог Баденський Леопольд з усім двором. Цей династичний шлюб був укладеним через кохання, і пара жила дуже згуртовано. У подружжя народилося шестеро дітей:

• Леопольд (1835—1905) — голова дому Гогенцоллернів-Зігмариненів, претендент на іспанську корону, був одружений з Антонією Португальською, мав трьох синів;
• Стефанія (1837—1859) — дружина короля Португалії Педру V, дітей не мала
• Карл (1839—1914) — князь, а згодом король Румунії під іменем Кароля I, був одружений з Єлизаветою цу Від, мали єдину доньку, що померла в дитячому віці;
• Антон (1841—1866) — помер від ран, отриманих у битві під Садовою, у 24-річному віці, одружений не був, дітей не мав;
• Фрідріх (1843—1904) — прусський генерал кінноти, був одружений з принцесою Турн-унд-Таксіс Луїзою, дітей не мав;
• Марія (1845—1912) — дружина Філіпа Бельгійського, мали п'ятеро дітей.

Через революцію 1848 року Карл Гогенцоллерн-Зігмаринен 27 серпня зрікся престолу на користь свого сина Карла Антона. Але заворушення продовжувались, і вже 27 вересня новий правитель та уряд змушені були втекти з країни. Вони повернулись у жовтні із підтримкою баварських військ, і державний устрій було відновлено. Однак, наступного року ситуація знов погіршилася. Розчарований тим, що не зміг стати батьком для своїх підданих, Карл Антон у грудні 1849 року передав права наслідування пруському королю Фрідріху Вільгельму IV, в обмін на щорічну ренту у 25 000 талерів.^[6] Князівство було приєднано до пруських земель.

Вся родина у 1850 році оселилася у замку Єгергоф^[de] на околиці Дюссельдорфа. За іншими даними, це відбулося 1852 року.^[7] Місцеве населення дуже шанобливо ставилося до Жозефіни та Карла Антона. Значну роль в цьому зіграло створення ними з приводу свого срібного весілля у 1859 році благодійного «Фонду Карла Антона та Жозефіни» («Karl Anton Josephinen-Stiftung» для підтримки пар, що вступили у перший шлюб^[8] та пар, які одружені 25 чи 50 років.^[9] Княгиня сама навідувала нужденних, надаючи їм допомогу та роздаючи подарунки. Нерідко її супроводжувала старша донька Стефанія^[10]

У березні 1858 року в Берліні відбулося весілля Стефанії за угодою із королем Португалії Педру V. Церемонія вінчання пройшла у травні, коли принцеса прибула до Лісабону. На жаль, вже наступного року вона померла від дифтерії.

У листопаді 1858 року Карла Антона було призначено міністром-президентом Пруссії. На цій посаді він перебував більше трьох років до відставки у березні 1862 року. За півроку її обійняв Отто фон Бісмарк.

У 1860 році померла матір Жозефіни, Стефанія. Від неї, окрім іншого, княгиня успадкувала замок Умкірх, що й досі належить родині Гогенцоллернів,^[4] та діамантову тіару.^[11]

У березні 1866 року син Жозефіни, Карл, був обраний новим князем Румунії. Їнший син, Антон, у серпні помер у шпиталі від поранень, отриманих на австро-пруській війні.

У квітні 1867 року донька Марія пошлюбилася із бельгійським принцом Філіпом Еженом.

Старший син Леопольд, після закінчення правління в Іспанії Ізабелли II, став претендентом на іспанський престол. Однак, суперечності між Бісмарком, королем Вільгельмом I та Наполеоном III, змусили його відмовитися. Фальсифікована Емська депеша з приводу цього питання спровокувала франко-пруську війну у 1870—1871 роках.

На початку 1870-х Карл Антон та Жозефіна оселилися у замку Зігмаринена. Чоловік, будучи пристрасним курцем сигар, в останні роки страждав від паралічу ніг. 1884 року подружжя відзначило золоте весілля. Наступного року Карл Антон пішов з життя.

Жозефіна пережила його на п'ятнадцять років і померла 19 червня 1900 року в Зігмаринені. До цього вона тривалий час була єдиним жителем замку.^[12]

• Орден Луїзи.

• На честь Жозефіни названа вулиця Josephinenstraße у Дюссельдорфі.^[9]

Карл Фрідріх Баденський

Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська

Людвіг IX

Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська

Клод де Богарне

Фанні де Богарне

Клод де Лізей-Марнезія

Марія-Клодіна де Вобекур

Карл Людвіг Баденський

Амалія Гессен-Дармштадтська

Клод де Богарне

Клаудіна де Лізей-Марнезія

Карл Баденський

Стефанія де Богарне

Жозефіна

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жозефіна Баденська

• Профіль на Geneall.net [Архівовано 16 квітня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
• Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Жозефіни Баденської [Архівовано 7 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
• Великі герцоги Баденські (англ.)
• Гогенцоллерни в замку Умкірх [Архівовано 17 вересня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
• Апартаменти великої герцогині. Жовтий салон [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)

Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Genealogics · Geni.com · Родовід · Sejm-Wielki.pl · The Peerage · WeRelate · WikiTree
Словники та енциклопедії	Prabook
Довідкові видання	Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie
Нормативний контроль	Freebase: /m/02pzbhg · GND: 143324535 · VIAF: 162977733