місто Жигульовськ
Герб Жигульовська Прапор Жигульовська
Будівля нафтогазовидобувного управління. Архітектурний комплекс міста
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Самарська область
Код ЗКАТУ:	36404000000
Код ЗКТМО:	36704000001
Основні дані
Час заснування	1949
Статус міста	1952
Населення	51641 (2020)
Площа	60,8 км²
Густота населення	1 054 осіб/км²
Поштові індекси	445350
Телефонний код	+7 84862
Географічні координати:	53°24′ пн. ш. 49°30′ сх. д. / 53.400° пн. ш. 49.500° сх. д. / 53.400; 49.500Координати: 53°24′ пн. ш. 49°30′ сх. д. / 53.400° пн. ш. 49.500° сх. д. / 53.400; 49.500
Влада
Вебсторінка	zhigulevsk.org
Міський голова	Сухих Ілля Геннадійович
Мапа
Жигульовськ Жигульовськ
Жигульовськ у Вікісховищі

Жигульо́вськ (рос. Жигулёвск) — місто в Самарській області Російської Федерації, розташоване на правому березі середньої течії Волги в північній частині Національного парку «Самарська Лука» в долинах Жигулівських гір за 106 км від Самари та за 969 км від Москви. Межує з містом Тольятті і Ставропольським районом Самарської області. Населення станом на 1 січня 2010 року становило 51,6 тисяч жителів.^[1]

Через Жигульовськ проходить федеральна автомагістраль «Москва-Челябінськ» М5.

Назва міста походить від пагорбів «Жигулівські гори» (або Жигулі), в оточенні яких воно розташоване.

Місто було утворене за Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 лютого 1952 в результаті перетворення робітничого селища Жигульовськ.

На місці Жигульовска з XVII століття знаходилися села Моркваші і Отважне. У 1942 в районі селища Яблуневий Яр, розташованого в межах міста, була виявлена ​​нафта девонського періоду. На початку 1950-х років у районі міста почалося будівництво найбільшої у світі на момент здачі в експлуатацію Волзької ГЕС ім. В. І. Леніна, будівництво якої було завершено в 1957 році. У 1950–1960 роках в селищі Яблуневий Яр був побудований великий цементний завод.

У середині 80-х років XX століття у місті утворено державний Національний парк «Самарська Лука».

У серпні 2006 року вся територія «Самарської Луки» Жигулівського заповідника та зеленої зони в місті Тольятті і інші довколишні території оголошені ЮНЕСКО біологічним резерватом.

Близьке розташування до Тольятті зумовлює економічні і соціальні зв'язки міста. У Жигульовську представлені такі види промисловості:

• електроенергетика — Жигульовська ГЕС, філія ВАТ РусГідро;
• машинобудування — акумуляторний завод «АКОМ»;
• харчова — кондитерський комбінат «Услада» та Жигулівський хлібзавод;
• фармацевтична — Жигульовський завод лікарських препаратів, ТОВ «Озон»;
• нафтовидобувна — практично згорнута через виснаження нафтового покладу;
• видобуток і виробництво будівельних матеріалів — філія «Євроцемент груп» та ЗАТ «Жигульовське кар'єроуправління»;
• підприємства військово-промислового комплексу.

• Калінін Олег Олексійович — український тренер зі шахів.
• Муравленко Сергій Вікторович — депутат Державної Думи Росії, дійсний член громадської Академії гірничих наук.
• Плохов Євген Михайлович — начальник Куйбишевської залізниці (від 2000).
• Саїтов Олег Елекпайович — російський боксер, чемпіон Олімпійських ігор.

• Старков А. Новый город в Жигулях / Фото А. Шайхета // Огонёк. — 1954. — № 1(1386). — 1 января. — С. 4—6.

• Інформаційно-довідковий сайт міста Жигульовськ (рос.)
• Жигульовськ в енциклопедії «Мой город» [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Історія герба Жигульовська [Архівовано 18 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.