Жан Рішпен
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Жан Рішпен | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Jean Richepin | ||||
 | ||||
| Народився | 4 лютого 1849[1][2][…] Медея, Department of Algiersd | |||
| Помер | 12 грудня 1926[1][2][…] (77 років) rue de la Tourd, XVI округ Парижа[4] | |||
| Поховання | Пленеф-Валь-Андре | |||
| Країна | .svg){kind=small} Франція | |||
| Діяльність | драматург, поет, прозаїк-романіст, лібретист, письменник, прозаїк, політик | |||
| Alma mater | ліцей Карла Великого і Вища нормальна школа | |||
| Мова творів | французька | |||
| Magnum opus | Q56316155? | |||
| Членство | Французька академія (12 грудня 1926)[5] | |||
| Діти | Jacques Richepind і Tiarko Richepind | |||
| Автограф |  | |||
| Учасник | французько-прусська війна | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Жан Рішпен у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Жан Рішпе́н (фр. Jean Richepin; 4 лютого 1849, Медеа, центр однойменної провінції, Алжир — 12 грудня 1926, Париж) — французький поет, письменник і драматург.
Жан Рішпен народився 4 лютого 1849 в провінції Медеа (Алжир) в сім'ї військового лікаря. Навчався у Вищій нормальній школі в Парижі, закінчив її в 1870 році. З дитинства виявляв таланти в різних сферах.
Брав участь у Франко-пруській війні. Змінив кілька професій: був актором, моряком і портовим вантажником. У Парижі зблизився з комунаром Жулем Валлесом, входив до кола поетів-бунтарів Верлена, Рембо, Шарля Кро, Жермена Нуво, Моріса Ролліна. Писав вірші і п'єси. Його п'єса L'Étoile, написана в співавторстві з відомим карикатуристом Андре Жілем (1840–1885), була поставлена в 1873 році, проте популярність до нього прийшла після 1876 року, коли була опублікована віршова збірка Chanson des gueux (Пісня голодранців, перевид. 1990), вилучені цензурою вірші вийшли окремим виданням в 1881 році в Брюсселі; за образу суспільних звичаїв автору загрожувало тюремне ув'язнення на місяць, але справа обмежилася символічним штрафом. Публічний скандал моментально зробив письменника популярним.
Рішпен був близький до натуралізму. Багато подорожував: поневірявся по Франції з циганським табором, жив серед наїзників і клоунів, був актором, в Англії наймався в солдати[6]. У 1912 році він був обраний мером містечка Моншове в департаменті Івлін (в цих краях у нього був замок Три джерела).
Жан Рішпен помер 12 грудня 1926 року в місті Парижі і був похований в Кот-д'Армор (Бретань), де зазвичай проводив літо. Некролог письменника в журналі Revue des Deux Mondes написав Поль Бурже.
Сини Рішпена — драматург Жак Рішпен і композитор Тьярко Рішпен; онук — імпресаріо і автор пісень Трістан Рішпен, його дружина — піаністка Еліана Рішпен.
Багато з написаних ним п'єс були поставлені на сцені Комеді Франсез, в них грали Сара Бернар, Режан, брати Коклен, Муні-Сюллі. Написав кілька лібрето, в тому числі до опери Шабріє «Король мимоволі» (фр. Le roi malgré lui) й опери Массне «Маг» (фр. Le Mage), балету Відаля «Імператриця» (фр. L'Impératrice).
За комедією Рішпена Флібустьєр (1888) створена однойменна опера Цезаря Кюї. На вірші Рішпена писали музику Габрієль Форе, Шоссон, Казелла, Сесіль Шамінад, Луї В'єрн, Іпполітов-Іванов, Жорж Брассенс[7].
Роман Рішпена Липучка (фр. La Glu, 1881) переніс на екран Альбер Капеллані (1913, в головній ролі — Містангет), він екранізувався і пізніше (1927, 1938), став основою опер Габрієля Дюпона і Каміля Ерланже. Екранізувалися і інші твори письменника.
- Les Caresses, вірші (1877)
- Les Morts bizarres, новели (1877, перевид. 1980, 2009)
- Nana Sahib, драма (1 883)
- Miarka, la fille à l'ours, роман (1883)
- Les Blasphèmes, вірші (1884)
- Monsieur Scapin (1886)
- «Флібустьєр» | Le Flibustier, комедія (1888)
- «Від меча і загинуть» | Par le glaive, драма (1892)
- Vers la joie (1886)
- Le Chemineau, драма (1897)
- Le Chien de garde (1898)
- Contes de la décadence romaine, історичні новели (1898, перевид. 1993)
- «Бурлаки» | Les Truands (1899)
- «Дон Кіхот» | Don Quichotte, іронічна драма у віршах (1905)
- Le Coin des fous, histoires horribles, новели (1921, перевид. 1996)
- член Французької академії (1908)
- командор ордена Почесного легіону
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Archives de Paris
- ↑ Académie française
- ↑ Венгерова З. А. Ришпэн, Жан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 17 серпня 2011.
- Персональний сайт [Архівовано 11 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Стаття з енциклопедії Britannica(англ.)
- Коротка біографія на офіційному сайті Французької академії(фр.)
- Жан Рішпен на сайті IMDb (англ.)
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
