Ендрю Карнеґі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ендрю Карнеґі | |
|---|---|
| англ. Andrew Carnegie | |
 портрет 1913 р. | |
| Народився | 25 листопада 1835 Данфермлін, Файфширd, Шотландія, Сполучене Королівство |
| Помер | 11 серпня 1919 (83 роки) Ленокс, Беркшир, Массачусетс, США ·пневмонія |
| Поховання | Сліпі-Холлоу[1] |
| Громадянство |  США |
| Діяльність | Фінансовий магнат і філантроп |
| Знання мов | англійська[2][3] |
| Членство | Американське філософське товариство[4] |
| Напрямок | патріотизм, філантропія і принцип невтручання |
| Посада | ректор |
| Партія | Республіканська партія США[5] |
| Конфесія | деїст, спіритуаліст |
| Батько | William Carnegied |
| Мати | Margaret Morrison Carnegied |
| Родичі | George Lauderd і George Lauderd |
| Брати, сестри | Thomas M. Carnegied |
| У шлюбі з | Луїза Уітфілд |
| Діти | Маргарет Карнегі Міллер |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0138644 |
| |
Е́ндрю Ка́рнеґі (англ. Andrew Carnegie; 25 листопада 1835, Данфермлін — 11 серпня 1919, Ленокс) — американський підприємець, мультимільйонер. На початку ХХ століття — найбагатша людина у світі, також один з найбагатших людей усіх часів[6].
У епоху промислової революції він був втіленням американської мрії. Карнеґі народився в Шотландії в 1835 році в сім'ї ткачів. У 1848 році він емігрував до США. Попрацювавши якийсь час кур'єром в Піттсбурзі, він влаштовується у відділення Пенсільванської залізниці, де швидко отримує відповідальну посаду. Під час Громадянської війни в США (1861—1865 рр.) він контролював залізничний транспорт військ Півночі. Після закінчення військових дій, він покинув відділення і збільшив свій статок, вклавши гроші в будівництво залізних мостів, що замінили дерев'яні конструкції. Пильно стежачи за технічним прогресом, він незабаром кинув це заняття для того, щоб присвятити себе виробництву сталі, ставши найбільшим металургійним магнатом у світі.
Ендрю Карнеґі не був типовим промисловцем, оскільки дозволяв своїм працівникам об'єднуватися в профспілки, в той же час зобов'язуючи їх працювати в найважчих умовах. Будучи прихильником теорії соціального дарвінізму Герберта Спенсера, Карнеґі був переконаний, що більшість людей можуть збити свій статок при наявності необхідної освіти і старанності. При цьому він вважав за необхідне надання допомоги бідним багатими. Він особисто профінансував будівництво трьох тисяч громадських бібліотек, які передав органам місцевого самоврядування. Він також заснував Технологічний інститут у Піттсбурзі, який сьогодні називається «Університет Карнеґі — Меллона» (англ. Carnegie Mellon University). Приділяючи особливу увагу значущості міжнародного права в розв'язанні міжнаціональних конфліктів, Карнеґі також профінансував будівництво Палацу миру в Гаазі, де повинен був розміститися Міжнародний Арбітражний Суд.
У 1910 році з ініціативи короля металургії Ендрю Карнеґі створено Фонд міжнародного миру Карнегі (англ. Carnegie Endowment for International Peace — CEIP), який за одне сторіччя перетворився в один з найбагатших наукових центрів («англ. think-tank») у світі. Фонд в порядку спадкоємності очолювали колишні керівники секретних служб. Він органічно пов'язаний з багатьма транснаціональними компаніями, що дозволяє йому робити зовнішньополітичні дослідження і просувати політику «ліберальних» економік в Росії і Латинській Америці.
- Ендрю Карнеґі належить вислів «… людина, що помирає багатою, помирає в ганьбі» («англ. …the man who dies thus rich dies disgraced»).
- «Накопичення багатства — найгірший різновид ідолопоклонства. Ніякий більше ідол не має такої руйнівної сили, як поклоніння грошам».
- «Найкращим спадком для молодої людини є народження в бідності (бо стане стимулом для діяльності)».
- «Головною метою (в благодійництві) є допомога тим, хто й сам допомагатиме собі. Ані окремі особи, ані окремі народи не стануть кращими після отримання милостині».
- З інтерв'ю на початку 20 століття: «Не треба мені заздрити. Я багата людина, ну й що з того? Мені 60 і в мене нема здоров'я. Я віддав би усі свої мільйони, аби вони повернули мені молодість і здоров'я. Якби це було можливим, то я, як Фауст, продав би душу Дияволу і віддав би усе, аби прожити ще одне життя».
- 1835 року — народився поблизу Единбурга (містечко Данфермлін) в родині ткача, Шотландія.
- 1848 р. — еміграція у США, де почав працювати на ткацькій фабриці.
- 1855 р. — помічник Томаса Скотта, голови Піттсбурзького відділення Пенсільванської залізниці.
- 1859 р. — сам отримав посаду голови Піттсбурзького відділення Пенсільванської залізниці в 24 роки.
- 1862 р. — фундував заснування компанії з будівництва залізних мостів «англ. Keystone Bridge Works».
- 1875 р. — відкрив 1-й у США завод з виробництва сталі «англ. Edgar Thomson Steel Works».
- З 1875 р. річний прибуток Е. Карнеґі досяг $ 1 млн.
- 1889 р. — створив голдинґ «англ. Carnegie Steel Company».
- 1892 р. — відбувся найбільший до того страйк працівників Е. Карнегі у США. Страйк жорстоко придушено — 9 людей вбито, 1.800 стали безробітними.
- 1900 р. — прибутки холдінга «Carnegie Steel» сягли позначки 40.000.000 доларів.
- 1901 р. — 66-річний Е. Карнеґі продає свій бізнес промисловому магнату на ім'я Джон Пірпонт Морган. Сам розпочинає благодійницьку діяльність.
- 1910 р. — заснував Фонд Карнегі для досліджень у галузі міжнародного права і просування ліберальних економік в країни, де їх немає.
- 1919 р. — помер у віці 83 роки від бронхопневмонії.
- «На четвірці коней по Британії» (англ. An American Four-in-hand in Britain), 1883
- «Навколосвітня подорож» (англ. Round the World), 1884
- «Торжество демократії» (англ. Triumphant Democracy), 1886
- «Євангеліє заможності» (англ. The Gospel of Wealth), 1889
- «The Empire of Business», 1902
- «The Secret of Business is the Management of Men», 1903
- «James Watt», 1905 (у серії «Famous Scots Series»)
- «Problems of Today», 1907
- «Autobiography of Andrew Carnegie», 1920 (посмертне видання)
-
Ендрю Карнеґі -
1878 р. -
1914 р. -
Джеймс Брайс і Ендрю Карнеґі -
Вітраж на честь Ендрю Карнеґі в Національному кафедральному соборі
- 671 Карнеґія — астероїд, названий на честь цієї людини.
- Бібліотеки Карнеґі
- Фонд Карнеґі за міжнародний мир
- Університет Карнеґі — Меллона
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ https://www.newspapers.com/image/466222580/?terms=Andrew%2BCarnegie%2Brepublican
- ↑ Finance.ua: «Найбагатша людина в історії володіла власним капіталом у $400 млрд [Архівовано 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.]», 16.10.2012
- Joseph F. Wall, «Andrew Carnegie», Oxford 1970. (англ.)
- Louis M. Hacker, «World of Andrew Carnegie 1865—1901», Lippincott 1968. (англ.)
- MacKay, J. A. Little Boss: A life of Andrew Carnegie. 1997 — ISBN 1851588329. (англ.)
- Nasaw, David. Andrew Carnegie. New York: The Penguin Press. 2006 — ISBN 1-59420-104-8. (англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ендрю Карнеґі- Автобіографія Ендрю Карнеґі [Архівовано 12 січня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Documentary: «Andrew Carnegie: Rags to Riches, Power to Peace» [Архівовано 6 квітня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Archival material relating to Andrew Carnegie [Архівовано 4 вересня 2016 у Wayback Machine.] (матеріал Національного архіву Британії) (англ.)
- Andrew Carnegie [Архівовано 29 жовтня 2015 у Wayback Machine.] на Find a Grave (англ.)
- Booknotes interview with Peter Krass on Carnegie, November 24, 2002. (англ.)
- «Carnegie, Andrew». Encyclopedia Americana. 1920. (англ.)
- «Carnegie, Andrew». Encyclopædia Britannica (11th ed.). 1911. (англ.)
- Anne Lynch Botta (1900). «Carnegie, Andrew». Appletons' Cyclopædia of American Biography. (англ.)
- Andrew Carnegie [Архівовано 4 жовтня 2017 у Wayback Machine.] at Project Gutenberg (англ.)
- Andrew Carnegie at Internet Archive (англ.)
- Andrew Carnegie at LibriVox (англ.)
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
