Емомалі Рахмон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Емомалі Рахмон тадж. Эмомалӣ Раҳмон | ||||||
 | ||||||
| ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| з 16 листопада 1994 | ||||||
| Попередник: | Набієв Рахмон Набієвич Іскандаров Акбаршо Іскандарович (в.о.) | |||||
| ||||||
| 27 листопада 1992 — 16 листопада 1994 | ||||||
| Попередник: | Акбаршо Іскандрович Іскандаров | |||||
| Наступник: | Посада скасована | |||||
| ||||||
| 2 листопада 1992 — 19 листопада 1992 | ||||||
| Попередник: | Джійонхон Різоєв | |||||
| Наступник: | Посада скасована | |||||
| Ім'я при народженні: | тадж. Эмомалӣ Шарифович Раҳмонов | |||||
| Народження: |
5 жовтня 1952 (71 рік) сел. Дангара, Кулябська область, Таджицька РСР, СРСР | |||||
| Країна: | СРСР і Таджикистан | |||||
| Релігія: | Іслам (суннізм) | |||||
| Освіта: | Таджицький державний університет | |||||
| Партія: | Народно-демократична Партія Таджикистану | |||||
| Батько: | Шаріф Рагмонов | |||||
| Мати: | Майрам Шаріфова | |||||
| Шлюб: | Azizmo Asadullayevad | |||||
| Діти: |
сини: Рустам і Сомон дочки : Фіруза, Озода, Рухшона, Тагміна, Парвіна, Зарріна і Фарзона | |||||
| Автограф: | 
| |||||
| Нагороди: |
| |||||
Емомалі́ Рахмо́н (тадж. Эмомалӣ Раҳмон, до 21 березня 2007 — Емомалі Шаріпович Рахмо́нов (тадж. Эмомалӣ Шарифович Раҳмонов)[1]; нар. 5 жовтня 1952) — авторитарний лідер Таджикистану, голова Верховної Ради Таджикистану (1992–1994), від 1994 року президент Таджикистану.
Рахмон народився в селянській сім'ї в Кулябській області (зараз частина Хатлонської області Таджикистану). 1971—1974 року служив у армії СРСР. 1982 року заочно здобув вищу освіту у Таджицькому державному університеті на економічному факультеті. У 1976-1988 роках керував колгоспом у Дангаринському районі і посідав важливі державні посади, належав до республіканської партійної еліти КПРС.
На президентських виборах 6 листопада 2013 учетверте переобраний ще на один семирічний термін. За офіційними даними, за нього проголосувало 83,6 % виборців. Явка склала близько 87 %. Рахмон мав 5 суперників, але вони утримувались від критики президента. За твердженням опозиціонерів, єдиного справжнього опозиціонера, правозахисницю Ойнігол Бобоназарову, не допустили до участі в виборах[2].
2020 року на виборах[3] вп'яте переобраний президентом країни, згідно офіційних даних, за Рахмона проголосував 91 % виборців[4].
Таджикистан вважається авторитарним режимом з відстутньою свободою волевиявлення[5].
- Герой Таджикистану
- Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 3 грудня 2008)[6].
- Орден «За заслуги» I ст. (Україна, 15 грудня 2011)[7][8].
- Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (Україна, 1 вересня 2011)[9]
-
-
На поштовій марці -
З президентом Афганістану Хамідом Карзаєм і міністром торгівлі США Карлосом Гутьєрресом на церемонії відкриття нового таджицько-афганського мосту через Пяндж, 2007 -
-
З президентом США Бараком Обамою та його дружиною Мішель -
-
Зустріч очільників ОДКБ, 2010
- ↑ 6479000/6479695.stm Президент Таджикистану змінив ім'я. BBC. 22 березня 2007. Процитовано 16 серпня 2008.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ У Таджикистані переобрали президентом Емомалі Рахмона.
- ↑ FREEDOM IN THE WORLD 2020 Tajikistan. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
- ↑ У Таджикистані вибори президента визнали такими, що відбулися. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 12 жовтня 2020.
- ↑ Tajikistan presidential election 2020: OSCE/ODIHR observation mission final report. www.osce.org (англ.). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
- ↑ Указ Президента України № 1137/2008 від 3 грудня 2008 року «Про нагородження Е.Рахмона орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Відбулася церемонія вручення державних нагород Президентами України та Таджикистану // Офіційний сайт Президента України
- ↑ Указ Президента України № 1124/2011 від 15 грудня 2011 року «Про нагородження Е.Рахмона орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 16 грудня 2011.
- ↑ Указ Президента України № 897/2011 від 1 вересня 2011 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов [Архівовано 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)
- Л. В. Губерський. Рахмонов Емомалі // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
- Т. Ляшенко. Рахмон Емомалі // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.625 ISBN 978-966-611-818-2
- Офіційний сайт Президента Республіки Таджикистан [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Петро Гладієвський. Вибори президента Рахмона. // Zbruch, 08.11.2013 [Архівовано 16 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
| |||||||
.svg){kind=small}
| |||||
|
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
