ЕКСМО
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| рос. Эксмо | |
|---|---|
 | |
| Тип | видавництво[d] |
| Галузь | видавнича справа |
| Засновано | 1991 |
| Засновник(и) | Oleg Novikovd |
| Штаб-квартира | Москва |
| Адреса | Москва |
| Керівник(и) | Oleg Novikovd |
| Продукція | книжка |
| Дочірні компанії | Corpus, Alpina Publisherd, АСТ (видавництво), Манн, Іванов і Фербер, Elena Shubinad і Q19915796? |
| eksmo.ru(рос.) | |
ЕКСМО — російська видавнича компанія, заснована Олегом Новіковим[ru] і Андрієм Гредасовим в 1991 році. Генеральний директор — Євген Капьєв. Один із лідерів російського ринку книговидавництва. У 2012 ЕКСМО викупив видавництво АСТ, що дозволило компанії зайняти близько 30 % ринку книговидавництва Росії.[1]
Компанія заснована в 1991 році як дистриб'ютор книжкової продукції.
У 1993 році почала самостійну видавничу діяльність. До середини 1990-х років видавництво «Ексмо» зайняло провідні позиції на російському книжковому ринку.
Щороку видавництво «Ексмо» випускає близько 80 мільйонів примірників книг. Авторський портфель видавництва налічує близько 8 000 імен. Серед найпопулярніших авторів видавництва — Дар'я Донцова, Олександра Марініна, Тетяна Устинова, Павло Астахов та інші.
До 2010 року в Росії склалася ситуація, коли провідну роль на видавничому ринку грали дві великі компанії — «Ексмо» і «АСТ», які придбали права на видання книг безлічі популярних авторів.[2] У 2012 році видавничій групі «АСТ» за підсумками податкової перевірки були пред'явлені позови на загальну суму в 6,7 мільярда рублів. Деякі підрозділи компанії оголосили про банкрутство. Директор «Ексмо» Олег Новіков заявив про можливу купівлю видавництва «АСТ». У червні 2012 року він повідомив про отримання опціону на контроль «АСТ». На ключові позиції в компанії «АСТ» були призначені менеджери «Ексмо». З початку червня 2012 року «Ексмо» почала здійснювати управління видавничим бізнесом «АСТ». Фактично відбулося злиття двох найбільших в країні видавничих компаній.[3]
- ↑ ГУЛА, Євген; КОЛІСНИК, Олександра; МАЗНІЧЕНКО, Оксана; КУГАЙ, Тетяна (13 травня 2019). Г. НАРБУТ ЯК АПОЛОГЕТ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ. Humanities science current issues. Т. 2, № 22. с. 10—16. doi:10.24919/2308-4863.2/22.166943. ISSN 2308-4863. Процитовано 29 липня 2019.
- ↑ Стать сверхжуликом. Газета.Ru (рос.). Архів оригіналу за 12 вересня 2019. Процитовано 29 липня 2019.
- ↑ Ведомости (26 червня 2012). Олег Новиков: «Больше не надо идти на бессмысленную покупку авторов». www.vedomosti.ru. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 29 липня 2019.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
