Економіка Української РСР
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Економіка УРСР — складова частина економіки СРСР. За обсягом економіки Українська РСР посідала друге місце серед республік СРСР, за обсягом на душу населення — 6 місце. Основними галузями спеціалізації в загальносоюзному масштабі були важка промисловість (машинобудування, металургія, хімічна, паливна промисловість) та сільське господарство.
Після РРФСР Українська РСР була найважливішою економічною складовою колишнього Радянського Союзу, виробляючи приблизно в 4 рази більше продукції наступної за рейтингом республіки. Важка промисловість постачала унікальне обладнання, таке як труби великого діаметру та вертикальні свердлильні апарати, сировину для промислових і гірничодобувних підприємств інших регіонів СРСР.[1]
У 1990 році виробництво електроенергії в УРСР склало 298 млрд кВт⋅год, у 2000-му — 171 млрд[2].
Українська РСР поділялася на три економічних райони:
- Південно-Західний економічний район
- Донецько-Придніпровський економічний район
- Південний економічний район
Оцінка номінального ВВП Української РСР у постійних цінах 1990 р., млн дол.[3]
Оцінка номінального ВВП Української РСР на душу населення у постійних цінах 1990 р., дол.[3]
Основні виробничі фонди УРСР[4]
- 1970 — 97 млрд крб (18,3 % загальносоюзного)
- 1980—193 млрд крб (16,8 % загальносоюзного)
- 1986—261 млрд крб (15,8 % загальносоюзного)
- 1988—280 млрд крб (15,5 % загальносоюзного)
Відновлення промисловості після громадянської війни та іноземної військової інтервенції почалось в 1920-ті роки. Під час індустріалізації СРСР почалось технічне переозброєння підприємств.
Велика Вітчизняна Війна та німецька окупація завдали значну шкоду економіці республіки.
Українська РСР за роки радянської влади перетворилася у високорозвинену індустріально-аграрну республіку зі складними комплексами галузей важкої, харчової, легкої промисловості та багатогалузевими сільськими господарствами. Уся індустрія Української РСР включала в себе близько 300 галузей.
Головне місце в промисловості займали машинобудування та металообробка, чорна металургія та паливна промисловість; значне місце займала харчова індустрія.
Вантажообіг транспорту в УРСР у 1988 р.[5]
- внутрішній водний транспорт — 11040 млн т•км (4,4 % загальносоюзного)
- автомобільний транспорт — 75333 млн т•км (14,8 % загальносоюзного)
Середньорічна чисельність робітників та службовців в УРСР:[5]
| кількість, тис. | % від загальносоюзної | |
| 1970 | 16 200 | 17,96 % |
| 1980 | 20 042 | 17,82 % |
| 1985 | 20 679 | 17,55 % |
| 1988 | 20 523 | 17,51 % |
Розподіл населення Української РСР за сукупним доходом на душу населення у 1988 р.[5]
- до 75 крб — 8,1 %
- 75-100 крб — 16,8 %
- 100—150 крб — 38,5 %
- 150—200 крб — 22,4 %
- понад 200 крб — 14,2 %
- Всеукраїнська редакція історії фабрик і заводів
- Економіка СРСР
- Економіка України
- Економічна історія України
- Ріст ВВП в пострадянських країнах
- ↑ The World Factbook. Economy. Архів оригіналу за 9 липня 2016. Процитовано 22 вересня 2020.
- ↑ Виробництво основних видів промислової продукції. Держстат
- ↑ а б Maddison Historical GDP Data — All European data since 1820 [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Народное хозяйство СССР за 70 лет — Материально-техническая база народного хозяйства, ее техническое перевооружение и реконструкция [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Народное хозяйство СССР в 1988 году (Статистический ежегодник). Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 15 січня 2014.
- Народное хозяйство СССР за 70 лет. Юбилейный статистический ежегодник [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Народное хозяйство СССР в 1988 году (Статистический ежегодник) [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Народное хозяйство СССР в 1990 г. (Статистический ежегодник) [Архівовано 5 січня 2014 у Wayback Machine.]
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
