Едмон де ла Фонтен
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Едмон де ла Фонтен | |
|---|---|
| люксемб. Edmond de la Fontaine | |
 | |
| Псевдо | Дікс |
| Народився | 24 липня 1823[1][2] Люксембург, Люксембург |
| Помер | 24 червня 1891[1] (67 років) Віанден[d], Дикірх, Люксембург |
| Країна |  Люксембург |
| Діяльність | поет, автор, адвокат, політик, письменник, суддя |
| Alma mater | ALd, Льєзький університет і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
| Знання мов | люксембурзька |
| Жанр | поезія |
| Посада | mayor in Luxembourgd |
| Рід | Q61224769? |
| Батько | Gaspard-Théodore-Ignace de la Fontained |
| Мати | Joséphine Francqd |
| Брати, сестри | Alphonse de la Fontained і Léon de la Fontained |
| У шлюбі з | Поліна-Еліза Дутре (1828-1907) |
| Нагороди |  |
Едмон де ла Фонтен (люксемб. Edmond de la Fontaine, відоміший під псевдонімом Дікс / Dicks; нар. 24 липня 1823 — пом. 24 червня 1891) — люксембурзький юрист, поет, і автор пісень та етнографічних записок, відомий літературною творчістю на люксембурзькій мові, творець національного театру; вважається національним поетом Люксембургу.
Разом з Мішелем Ленцом (Michel Lentz) та Мішелем Роданжем (Michel Rodange) Едмон де ла Фонтен є найважливішими фігурами в історії люксембурзької літератури. До того ж, етнографічна праця Дікса «Люксембурзькі місця і звичаї» (Luxemburger Sitten und Bräuche) є одним з перших наукових описів етнографії люксембуржців.
Едмон де ла Фонтен народився 24 липня 1823 року в місті Люксембург. Він був третім сином люксембурзького державного та політичного діяча Гаспара-Теодора-Ігнаса де ла Фонтена (Gaspard-Théodore-Ignace de la Fontaine), який був призначений губернатором Люксембурга в 1841 році, і згодом став першим прем'єр-міністром країни у 1848 році.
Фонтен навчався в університеті Льєжа та універистеті Гейдельберга з 1844 до 1847 року, перш ніж стати правником у 1850 році.
20 грудня 1858 року він одружився зі своєю кузиною Поліною-Елізою Дутре (1828-1907). У подружжя було два сини: Альфред та Адрієн, і дочка Євгенія.
З 1867 до 1870 року Едмон де ла Фонтен займав посаду мера Штадтбредімуса (Stadtbredimus) в долині Мозеля на сході Люксембургу.
У 1881 році Едмон де ла Фонтен став мировим суддею у Віандені, де він жив і творив останнє десятиліття свого життя.
У 1891 році останки Едмона де ла Фонтена були перенесені до Штадтбредімуса в сімейну гробницю, що знаходиться біля місцевої церкви.
Едмон де ла Фонтен має великий творчий доробок — поетичні збірки, пісні, драматургія, етнографічні записки.
- пісні:
- Liss, du bass mäi Caprice;
- Den Hexemeeschter;
- п'єси:
- Scholdschäin (перша п'єса, написана люксембурзькою);
- De Koséng;
- Mumm Séiss;
- Kiirmesgäscht;
- Op der Juecht:
- поезія:
- De Wëllefchen a de Fiischen;
- D'Vulleparlament am Gréngewald;
- Am Wanter;
- етнографічні праці:
- Luxemburger Sitten und Bräuche, Luxemburg: Brück 1883 (німецькою);
- Die luxemburger Kinderreime, Luxemburg: Bück 1877
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
