Едвард Лоренц
англ. Edward Norton Lorenz
Edward Norton Lorenz
Народився	23 травня 1917(1917-05-23) Вест-Гартфорд, Коннектикут[1]
Помер	16 квітня 2008(2008-04-16) (90 років) Кембридж, Массачусетс[2] ·злоякісна пухлина[2]
Поховання	Waterville Valley Cemeteryd[3]
Місце проживання	США
Країна	США
Діяльність	математик, метеоролог, викладач університету
Alma mater	Дартмутський коледж (1938)[1][2] Гарвардський університет (1941)[1][2] Массачусетський технологічний інститут (1948)[2]
Галузь	математика та метеорологія
Заклад	Массачусетський технологічний інститут
Науковий керівник	James Murdoch Austind[1]
Аспіранти, докторанти	Kevin E. Trenberthd[4] William D. Sellersd[4] Alan Robockd[4] Kirk Bryand[4] Frederick William Ward, Jr.d[4] Wayne Delano Mountd[4] Duane S. Cooleyd[4] Donald DeVorkind[4] Robert Armstrong Derrickson, Jr.d[4] John D. Stackpoled[4] Li Peng[d][4] John Arthur Youngd[4] Robert C. Gammilld[4] David L. Williamsond[4] Lloyd L. Schulmand[4] David Salsteind[4] John Owen Roadsd[4] Ronald M. Erricod[4] William Allan Perried[4] Ross Hoffmand[4] Lin Hod[4] Venkataramanaiah Krishnamurthyd[4]
Членство	Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Лондонське королівське товариство
Війна	Друга світова війна
Відомий завдяки:	Теорія хаосу дивний атрактор Лоренца Ефект метелика
Нагороди	Премія Кіото (1991)

Е́двард Ло́ренц (англ. Edward Norton Lorenz; 23 травня 1917 — 16 квітня 2008) — американський математик і метеоролог, один із творців теорії хаосу.

Лоренц народився в 1917 році в Західному Гартфорді, штат Конектикут. У 1938 році він отримав ступінь бакалавра математики в Дартмутському коледжі, а в 1940 — магістра математики в Гарвардському університеті.

Під час Другої світової війни Лоренц служив метеорологом у ВПС США. У 1948 році Лоренц захищає докторський ступінь в Массачусетському технологічному інституті. У 1955 році Лоренц отримав місце доцента на кафедрі метеорології Массачусетського технологічного інституту, а в 1962 році — посаду професора і очолював кафедру з 1977 по 1981 рік. У 1987 році він став почесним професором інституту.

Лоренц був одним з авторів теорії хаосу. Цей розділ математики, розробка якого почалася в 1960-х роках, вивчає те, що здається випадковим — складну поведінку детермінованих динамічних систем, тобто систем, стан яких міняється в часі відповідно до фіксованих математичних правил. Він також розробив наукову концепцію «ефекту метелика», згідно з якою незначні дії можуть ставати причиною серйозних змін.

Своє відкриття він ілюстрував прикладом метелика з Бразилії, помах крила якого викликає ланцюжок складних кліматичних змін і приводить до урагану в Техасі («ефект метелика» викликає і алюзію до розповіді Рея Бредбері «Гуркіт грому», де загибель метелика у далекому минулому змінює світ майбутнього).

Відкриття Лоренца ознаменувало собою початок нових областей досліджень не тільки в математиці, але практично у всіх галузях науки — біології, фізиці і соціології. У метеорології це призвело до висновку про те, що принципово неможливо передбачити погоду з достатнім ступенем точності далі, ніж на два-три тижні вперед.

За словами деяких учених, двадцяте століття запам'ятається трьома революційними науковими теоріями — відносності, квантової механіки і хаосу. «Показавши, що деякі детерміновані системи мають формальні межі передбаченості, Едвард забив останній цвях в труну декартового Всесвіту і створив те, що деякі називають третьою науковою революцією XX століття після теорії відносності і квантової фізики», — говорить Керрі Емануель, професор метеорології з MIT.

У 1975 році Лоренц був вибраний членом Національної академії наук США. У нього була безліч нагород і почесних ступенів. У 1983 році Шведська королівська академія наук присудила йому спільно з колишнім професором Массачусетського технологічного інституту Генрі Стоммелом премію Крауфорда, установлену для галузей, в яких не присуджується Нобелівська премія. 1992 року нагороджений медаллю Роджера Ревелла Американського геофізичного союзу.

Едвард Лоренц з грудня 1988 року був іноземним членом Академії наук СРСР, а пізніше — Російської академії наук (РАН) по відділенню океанології, фізики атмосфери і географії.

• Ефект метелика
• Дивний атрактор Лоренца

Генеалогія та некрополістика	Математичний генеалогічний проєкт · Find a Grave · WikiTree
Наука	Mathematical Reviews · Scopus · zbMATH Open Database · Архів історії математики Мактьютор · Національна академія наук США
Тематичні сайти	SNAC
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook
Довідкові видання	NNDB · SNAC
Нормативний контроль	Autoritats UB: a1050882 · BNC: a10844697 · BNF: 12378573x · CANTIC: 981058512133606706 · CiNii: DA05012470 · FAST: 1454694 · Freebase: /m/05pznc · GND: 134212371 · ISNI: 0000000108749591 · J9U: 987007273743005171 · KRNLK: KAC200607537 · LCCN: n82141083 · MAK: 9810690586505606 · NDL: 00658751 · NKC: mzk2013776864 · NLP: a0000003233391 · NTA: 123228956 · NUKAT: n97015765 · SUDOC: 076175502 · VIAF: 17303752

п о р Нагороджені Великою золотою медаллю імені М. В. Ломоносова
1950-і	1959: Петро Капиця ( СРСР)
1960-і	1961: Олександр Несмєянов ( СРСР) · 1963: Томонага Синітіро ( Японія) / Хідекі Юкава ( Японія) · 1964: Говард Волтер Флорі ( Велика Британія) · 1965: Микола Бєлов ( СРСР) · 1967: Ігор Тамм ( СРСР) / Сесіль Френк Павелл ( Велика Британія) · 1968: Володимир Енгельгардт ( СРСР) / Іштван Русняк ( Угорщина) · 1969: Микола Семенов ( СРСР) / Джуліо Натта ( Італія)
1970-і	1970: Іван Виноградов ( СРСР) / Арно Данжуа ( Франція) · 1971: Віктор Амбарцумян ( СРСР) / Ганнес Альвен ( Швеція) · 1972: Ніколоз Мусхелішвілі ( СРСР) / Макс Штеенбек (НДР) · 1973: Олександр Виноградов ( СРСР) / Владімір Зоубек (Чехословаччина) · 1974: Олександр Целіков ( СРСР) / Ангел Балевський ( Народна Республіка Болгарія) · 1975: Мстислав Келдиш ( СРСР) / Моріс Руа ( Франція) · 1976: Семен Вольфковіч ( СРСР) / Герман Кларі (НДР) · 1977: Михайло Лаврентьєв ( СРСР) / Лайнус Полінг ( США) · 1978: Анатолій Александров ( СРСР) / Александер Тодд ( Велика Британія) · 1979: Олександр Опарін ( СРСР) / Бела Сьокефальві-Надь ( Угорщина)
1980-і	1980: Ярослав Кожешник ( Чехословаччина) / Борис Патон ( СРСР) · 1981: Володимир Котельников ( СРСР) / Павле Савіч ( СФРЮ) · 1982: Юлій Харитон ( СРСР) / Дороті Кроуфут Годжкін ( Велика Британія) · 1983: Андрій Курсанов ( СРСР) / Абдус Салам ( Пакистан) · 1984: Микола Боголюбов ( СРСР) / Рудольф Людвіг Мессбауер ( Німеччина) · 1985: Гільєрмо Аро ( Мексика) / Михайло Садовський ( СРСР) · 1986: Йозеф Ржиман (Чехословаччина) / Святослав Федоров ( СРСР) · 1987: Джон Бардін ( США) / Олександр Прохоров ( СРСР) · 1988: Жан Лере ( Франція) / Сергій Соболєв ( СРСР) · 1989: Микола Басов ( СРСР) / Ганс Бете ( США)
1990-і	1993: Джон Кеннет Гелбрейт ( США) / Дмитро Лихачов ( Росія) · 1994: Микола Кочетков ( Росія) / Джеймс Ватсон ( США) · 1995: Анатоль Абраґам ( Франція) / Віталій Гінзбург ( Росія) · 1996: Микола Красовський ( Росія) / Фрідріх Хірцебрух ( Німеччина) · 1997: Франк Пресс ( США) / Борис Соколов ( Росія) · 1998: Олександр Солженіцин ( Росія) / Йосікадзу Накамура ( Японія) · 1999: Валентин Янін ( Росія) / Міхаель Мюллер-Вілле ( Німеччина)
2000-і	2000: Андрій Гапонов-Грехов ( Росія) / Чарлз Гард Таунс ( США) · 2001: Олександр Спірін ( Росія) / Александр Річ ( США) · 2002: Ольга Ладиженська ( Росія) / Леннарт Карлесон ( Швеція) · 2003: Євгеній Чазов ( Росія) / Майкл Елліс ДеБейкі ( США) · 2004: Гурій Марчук ( Росія) / Едвард Лоренц ( США) · 2005: Юрій Осипян ( Росія) / Пітер Гірш ( Велика Британія) · 2006: Микола Лавьоров ( Росія) / Родні Чарльз Юінг ( США) · 2007: Андрій Залізняк ( Росія) / Саймон Франклін ( Велика Британія) · 2008: Євген Примаков ( Росія) / Елен Каррер д'Анкосс ( Франція) · 2009: Вадим Іванов ( Росія) / Рьодзі Нойорі ( Японія)
2010-і	2010: Спартак Беляєв ( Росія) / Герард 'т Гофт ( Нідерланди) · 2011: Володимир Тартаковський ( Росія) / Роалд Гоффман ( США) · 2012: Глеб Добровольський ( Росія) / Річард У. Арнольд ( США) · 2013: Людвіг Фадєєв ( Росія) / Пітер Лакс ( США) · 2014: Анатолій Дерев'янко ( Росія) / Сванте Паабо ( Швеція) · 2015: Леонід Келдиш ( Росія) / Пол Коркум ( Канада) · 2016: Дмитро Кнорре ( Росія) / Сідні Олтмен ( США) · 2017: Юрій Оганесян ( Росія) / Бйорн Йонсон ( Швеція) · 2018: Йосип Гітельзон ( Росія) / Мартін Чалфі ( США) · 2019: Георгій Голіцин ( Росія) / Пауль Крутцен ( Нідерланди)
2020-і	2020: Сергій Новиков ( Росія) / Джон Мілнор ( США)