Дісавл
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Дісавл Δυσαύλης | |
|---|---|
| Міфологія | давньогрецька |
| Місцевість | Елевсин, Фліунт |
| Заняття | ймовірно козопас |
| Брати/сестри | Келей[1] |
| Дружина | Баубо |
| Діти | Тріптолем, Евбулей |
| Місце поховання | Фліунт |
| Пов'язані персонажі | Келей, Деметра, Персефона, Іон, Метаніра |
| Пов'язані події | пошук Деметрою Персефони |
Дісавл (дав.-гр. Δυσαύλης) — персонаж давньогрецької міфології, житель Елевсіна, козопас, чоловік Баубо.
Можливо був першою людиною, яка народилася на полі, яке засіяв Рар. Коли Деметра в пошуках Персефони, прийнявши облич простої жінки, з'явилася в Елевсін, Дісавл і Баубо радо прийняли її в своєму будинку, розважали, накормили і напоїли. Сини Дісавла, Тріптолем і Евбулей, повідомили богині про долю її дочки, за що Деметра подарувала Тріптолему колісницю, запряжену драконами, дерев'яну соху і зерна пшениці та навчила його мистецтву землеробства.
Іон вигнав Дісавла з Елевсіна. Тоді той започав таїнства Деметри у Фліунті. Встановив також таїнства богині в Келеї, дав місцевості однойменну назву. Похований там.
За іншою версією, Деметру пригощав у своєму будинку елевсінський цар Келей і його дружина Метаніра, а Триптолем і Евбулей — їхні сини. Ймовірно, Дісавл — брат Келея.
Існує також думка, що Дісавл — це ім'я, отримане царем Келеєм після втрати ним двох синів — Абанта, перетвореного Деметрою в ящірку, і Демофонта, який згорів при спробі Деметри зробити його безсмертним шляхом загартування у вогні.
- Арнобій Афр, Про поган, V, 25. (лат.)
- Павсаній, Ἑλλάδος περιήγησις (Опис Еллади), 1, 14, 3; 2, 12, 4; 14, 2-4. (гр.)
- Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. М., 2001. В 3 т. Т.1. С. 495. (рос.)
- Сергеева С. Н. Элевсин и Афины (с нач. II тыс. до VII в. до н. э.). // Античный мир. Проблемы истории и культуры. СПб, 1998. С.98 (рос.)
- ↑ Любкер Ф. Dysaules // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 447.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
