Деньга
Країна	Велике князівство Московське і Новгородська республіка
Деньга у Вікісховищі

Деньга́ (рос. деньга, до XVIII ст. — денга) — збірна назва срібних монет, що карбувалися у Москві, Твері, Новгороді та інших містах. У своїй ранній формі вони були імітацією срібних монет ханів Золотої Орди. З XVI ст.

Від назви монети походить сучасне рос. деньги («гроші»)^[1][2][3].

Як і сама грошова одиниця, слово «деньга» («денга») має східне походження. Вважається запозиченням з тюркських мов — пор. тат., чагат. täŋkä («гроші», «срібна монета»), чув. täŋgǝ, казах. teŋgä, тенге, монг. teŋge, калм. tēŋgn̥ («дрібна срібна монета»). У записах Афанасія Нікітіна зустрічається також варіант «тенка».

Ймовірним джерелом тюркських назв монет є сер.-перс. dāng, нов.-перс. dānag (пор. назву індійської монети — «танга»)^[4][5].

Монети зі схожою назвою і вартістю існували в Золотій Орді: «джучидська» деньга часів правління хана Тохтамиша, ймовірно карбування монетного двору Сарай ал-Джедід, 782 р.х. (1380–1381 рр.)^[6][7], денга Джанібека, карбована на монетному дворі Гюлістан 753 р.х. (1352–1353 рр.).^[8]. Екземпляри таких монет були знайдені на території Чернігівської і частково Сумської областей. Одна з них — срібна денга Джанібека, датована 753 р.х. (за матеріалами Борщевського скарбу, Київська обл.) знаходиться у фондах Національного музею історії України.^[9]

Деньга почала карбуватись як срібна монета в XIV столітті в Великому князівстві Московському, а з початку XV столітті і в інших князівствах і республіках (наприклад, початок карбування деньги в Новгородській республіці датується 1420-им роком). З вагового рубля сріблом (190—200 грамів) карбували 200 монет. За тих часів рубль як окрема монета не існував). У цей період деньга була основною грошовою одиницею князівств, що випускали їх в обіг (емітували), випускалися також фракції деньги — пули (1⁄120 деньги) та четвертець (1⁄30 деньги).

З часом вагова норма деньги в різних князівствах змінювалася, що призвело до необхідності врахування при розрахунках місця емісії. Ваговий вміст металу в московських грошах регулярно знижувався, а за Івана III новгородські та московські гроші стали відрізнятися за вагою в два рази. В XVI століття новгородська деньга за вагою вдвічі перевищувала московську. Посилення централізації Московської держави зробило необхідним уніфікацію регіонального монетного карбування, що було здійснено реформою в 1535 році Оленою Глинською. Ця реформа ввела стандарт на карбування денег двох номіналів:

• «Московка» (московська деньга), або просто «денга» — 1⁄200 рубля. Також звалася «мечевою денгою», «сабляницею» — на аверсі був зображений вершник з шаблею («саблею»), іноді ототожнюваний з Юрієм Змієборцем (Георгієм Переможцем), гербом Москви.
• «Новгородка» (новгородська деньга) — 1⁄100 рубля. Після втрати вольності боярської республіки деньгу називали «копійною денгою», «копійкою» — на її аверсі карбували московську символіку — вершник з «копієм» (списом).

Таким чином, одна «новгородка» дорівнювала двом «московкам». Зі срібла гривні чеканилося 300 «новгородок» (їхня середня вага становила 0,68 грама) або 600 «московок» (середня вага 0,34 грама), а 100 «новгородок» складали московський лічильний рубль. Згодом у зв'язку з постійним погіршенням монетної стопи вагоміша «копійка» витіснила «деньгу», зробивши її другорядним номіналом.

Ця ситуація була закріплена грошовою реформою Петра I, яка ввела в обіг мідну копійку, а деньгу зробила її фракцією вартістю 1/2 копійки. Така система проіснувала до ліквідації Російській імперії в 1917 році і у подальшій грошовій реформі.

Позначення номіналу на монетах з часом змінювалося: до 1838 — деньга, в 1839–1848 — 1/2 копѢйки, в 1849–1866 — денежка, з 1867 — 1/2 копѢйки.

Після 1839 р. на українських землях Російської імперії деньгу зазвичай звали «шагом» — на назву польсько-литовської срібної монети XVII—XVIII ст. вартістю у три гроші. У цьому значенні це слово вживалося до 1917.

У СРСР мідну монету з номіналом «півкопійки» випускали з 1925—1928 роки.

Див. також: Алтин, Копійка, Рубль, Полушка, Четвертець

Обмін грошей в пропорції 10:1 в 1961 році означав і відповідну зміну роздрібних цін. Але що робити з цінниками, де копійки закінчуються на цифру, відмінну від нуля? Може, вирішити проблему за рахунок повернення в обіг монети вартістю у півкопійки, що карбувалась в Радянському Союзі у другій половині 1920-х? Після виготовлення пробних екземплярів стало зрозуміло, що масовий випуск напівкопійок буде занадто витратним. В результаті ціни на товари і послуги першої необхідності заокруглили на меншу сторону, а на товари повсякденного попиту — на більшу.

За словами експерта фірми «Монети і медалі» Андрія Федорина, пробних напівкопійок 1961 року збереглося не більше 10 штук. Два примірники трохи різного дизайну і величини були продані цим аукціонним домом по 550 000 рублів кожен^[10].

• Р. М. Шуст. Денга [Архівовано 9 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 333. — ISBN 966-00-0405-2.
• Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища шщкола», 1975.— 156 с.: 292 ил. (рос.)

• Деньга // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
• Денежная система, золото, серебро и монеты на Руси и в Европе в XV–XVI вв. и после [Архівовано 3 липня 2020 у Wayback Machine.]