Думенко Сергій Валерійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Сергій Валерійович Думенко | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 25 лютого 1968 (56 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дніпропетровськ, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 74 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник, нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 «Дніпро-75»
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сергій Валерійович Думенко (нар. 25 лютого 1968, Дніпропетровськ, УРСР) — український футболіст, півзахисник та нападник.
Футболом почав займатися в дніпропетровській школі «Дніпро-75». Перші тренери — Олексій Садовников та Павло Купрієнко[1]. Наприкінці 1984 року Думенко був прийнятий в дубль «Дніпра», в складі якого провів наступний сезон, забивши 2 м'ячі.
У 1986 році Сергій був призваний до армії. Щоб уникнути відправки на Афганську війну, Думенко пішов служити в хабаровський СКА. Після служби Сергія запросили в павлоградський «Шахтар». У команді другої ліги футболіст зіграв 114 матчів, забив 22 голи. У Павлограді його запримітила «Таврія», куди він і перейшов по ходу останнього сезону чемпіонату СРСР.
Після розпаду СРСР дніпропетровський «Дніпро» покинула частина гравців основного складу. Комплектуючи новий склад, скаути «дніпрян» запросили в команду й Думенка. 19 квітня 1992 року в грі з «Прикарпаттям» відбувся дебют Сергія у вищій лізі чемпіонату України. У «Дніпрі» нападник провів три повних сезони. За цей час він в чемпіонатах провів 68 матчів (13 голів), у Кубку України — 13 (4) і ще 3 зустрічі зіграв в Кубку УЄФА.
У 1995 році Думенко обміняли в «Поліграфтехніку» на найкращого снайпера команди Сергія Чуйченка. В складі олександрійської команди він зіграв два матчі в першій лізі чемпіонату України. Перший, 9 квітня 1995 року проти ФК «Сум», який завершив з поразкою олександрійців з рахунком 1:2. У тому матчі Сергій відіграв усі 90 хвилин[2]. І другий, 12 квітня 1995 року проти охтирського «Нафтовика», який також завершився поразкою олександрійців, з рахунком 0:1. Сергій у тому поєдинку відіграв 45 хвилин, а на 46-ій хвилині матчу цього замінив Олександр Оголюк[3].
Потім Сергій відправився в анапський «Гекріс». Там його знайшов Євген Кучеревський і повернув до української вищої ліги — в «Миколаїв». Сезон у миколаївців вийшов невдалим, команда покинула клас найсильніших, і Сергій поїхав у мінський «Торпедо». Але і в білоруському клубі надовго затриматися Думенко не вдалося - у мінчан погіршився фінансовий стан і футболіст вирішив спробувати свої сили в ізраїльському «Хапоель». Однак, підписавши контракт, так і не провів жодного офіційного матчу.
Після Ізраїлю Микола Павлов покликав Думенка в Маріуполь рятувати «Металург» від вильоту[4]. Відігравши всього три матчі, Сергій за 10 хвилин до кінця зустрічі з кіровоградською «Зіркою» отримав важку травму, після якої провів поза футболом більше року.
Після завершення контракту з маріупольцями повернувся в «Дніпро»[5], в якому відіграв 9 матчів за третю команду клубу і завершив кар'єру.
В сезоні 2003/04 років захищав кольори міні-футбольного клубу «АВІКОМ» (Дніпропетровськ).
У 2013 році виступав у чемпіонаті України в складі ветеранів «Дніпра»[6].
Вища ліга чемпіонату України
Срібний призер (1): 1993
Бронзовий призер (2): 1992, 1995
- ↑ Помер Павло Костянтинович Купрієнко. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 29 листопада 2016.
- ↑ «Поліграфтехніка» (Олександрія) - «Суми» (Суми). Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
- ↑ «Поліграфтехніка» (Олександрія) - «Нафтовик» (Охтирка). Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
- ↑ ФК "Іллічівець": історія. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 29 листопада 2016.
- ↑ Міжсезоння: новини українських клубів. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
- ↑ Ветерани. 1/4 фіналу. «Шахтар» з Зубовим та Воробаєм не зміг обіграти «Дніпро». Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця[недоступне посилання з липня 2019] на сайті ukr-football.org.ua
- Профіль гравця на сайті worldfootball.net
- Профіль гравця на сайті zerozero.pt
- Сергій Думенко — Дніпруша [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
