Драбина

Драбина у Вікісховищі

Драби́на (прасл. *drabъ, *drabina)^[1] — пристрій з двох поздовжніх жердин, скріплених рядом поперечок, які називаються щабля́ми. Використовуються для піднімання-опускання куди-небудь^[2]. Драбини також можуть бути мотузковими, де основа (рідше і щаблі) зроблені з мотузок, а також у вигляді вертикального ряду скоб у стіні (скобтрапи).

Перше зображення пристрою, подібного до драбини, знайдено у печері часів мезоліту (близько 10 000 років тому) в районі Валенсії, в Іспанії. На стіні були зображені дві оголені людини, що лізуть з якимись кошиками по, найімовірніше, зв'язаній з трави драбині^[3].

Драбини класифікуються за способом улаштування (стаціонарні, переносні); за матеріалом виготовлення (дерев'яні, металеві, мотузкові); за конструктивним виконанням (приставні (одноколінні, багатоколінні — розсувні, розбірні), навісні, стрем'янка).

Під час ліквідації аварій, пожеж та в інших випадках, де виникає небезпека для життя людини та руйнування споруд (обладнання), використовуються автомеханічні драбини^[4].

• Приставна драбина — дві поздовжні жердини з міцного матеріалу (як правило залізо або дерево) з'єднані між собою деякою кількістю поперечок (щаблів, сходів).
  • Драбина-дошка — драбина у вигляді дошки з набитими впоперек дошками чи брусками.
• Розсувна драбина — розсувна драбина складається з двох частин, з'єднаних у верхній частині спеціальним металевим шарніром, який фіксує «П» положення при максимальному розсуванні і застерігає від самовільного розсування. Якщо шарніра немає, то робоче положення розсувної драбини фіксується двома металевими гачками. Драбиною можуть бути як обидві, так і одна з частин. Розсувні драбини іноді називаються «стрем'янками»^[5] (рос. стремянка від діал. строма — «палиця з гілками»)^[6]. Деякі посібники пропонують вживати замість росіянізма українське «ступанка»^[7] (втім, словники тлумачать «ступанку» як «сходи з ряду східців»)^[8][9].
  • А-подібна драбина — легка пересувна драбина з опорами, призначена для збирання плодів з дерев, ремонту квартир тощо.
• Пожежна драбина
  • Драбина-штурмівка — ручна пожежна драбина з гаком для підвішування на опорній поверхні. Навішують гаками або на конструкції, або на нижній щабель драбини, розташованої вище. Нижню частину кожної драбини прив'язують.^[10]
  • Драбина-палиця — ручна пожежна драбина, яка складається шляхом зсовування жердин за рахунок повороту щаблів^[11].
  • Висувна пожежна драбина — ручна пожежна драбина, яка складається з декількох телескопічно пересувних під дією канатної тяги колін^[12].
  • Пожежна автодрабина — пожежний автомобіль зі стаціонарною механізованою висувною та поворотною драбиною.^[12] Призначення автодрабини — підйом пожежно-технічного обладнання, можливість прокладання там рукавних ліній та евакуація людей. Розкладається вона з допомогою спеціального агрегату, встановленого на самій автомашині.^[13]
• Мотузкова драбина — драбина, де замість жердин з міцного матеріалу використовуються мотузки. Найчастіше мотузкові драбини застосовують у мореплавстві (де вони відомі як штормтрапи, для підіймання на щогли — ванти).

Перевірити справність драбини. Чи всі елементи справні, чи не гнилі дошки (в дерев'яній драбині), мотузки і т. д. Періодично переставляти ноги і руки, спочатку руку потім ногу. Обов'язково перевірити щоб драбина стояла на міцній і не сипучій підлозі. Бажано щоб хтось притримав її.

Більше половини нещасних випадків, пов'язаних з використанням приставних драбин, відбуваються у результаті зісковзування драбини внизу або вгорі. Тому необхідно завжди переконуватися, що опорні жердини драбини розташовані на твердій і рівній поверхні. Якщо поверхня нерівна, у жодному разі не можна підпирати одну з жердин клином. За можливості потрібно або вирівняти поверхню, або заглибити саму опорну жердину в землю. Якщо земля дуже м'яка, потрібно підкласти дошку. Не можна ставити драбину так, аби вона всією вагою опиралася на свій нижній щабель, — драбина повинна спиратися тільки на свої опорні жердини.

Верхня частина драбини, також повинна бути приставлена ​​до твердої поверхні. Верх драбини слід закріпити за допомогою мотузок або дроту — під час кріплення, хто-набудь має притримувати драбину знизу. Якщо кріплення вгорі неможливе, драбину слід закріпити внизу, прив'язавши до завчасно вбитих у землю кілків, або підперши опорні жердини яким небудь великоваговим предметом, з відповідним розміром, наприклад мішками з піском. Якщо ж ні той ні інший спосіб неможливі, потрібен напарник, який буде стояти внизу біля основи драбини притримуючи та запобігаючи її зісковзуванню, у той час як ви будете працювати на ній, але цей захід ефективний тільки при довжині драбини не більше 5 метрів. Напарник має стояти обличчям до драбини, тримаючи її обома руками за опорні жердини і поставивши одну ногу на нижній щабель. Важливо пам'ятати головне — перед тим як підніматися на драбину, потрібно переконатися, що вона надійно закріплена вгорі або внизу^[14].

• Драбинами чи полудрабками називаються і бокові частини воза або саней, зроблені з поздовжніх і поперечних жердин, а також решітчасті елементи ясел^[2].

• Сходня
• Трап (морський термін)
• Штормтрап
• Скобтрап

• Драбина [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 378-379. — 1000 екз.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Драбина

• Інструкція з охорони праці під час виконання роботи із застосуванням засобів підмощування [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Пристрої для виконання опоряджувальних робіт на висоті [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

• Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.: іл. — ISBN 966-569-013-2