Дослідний зразок
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
До́слідний зразо́к (виробу) (англ. pilot sample) — зразок продукції, виготовлений за наново розробленою документацією для перевірки шляхом випробувань відповідності її заданим технічним вимогам з метою прийняття рішення про можливість впровадження у виробництво і (чи) використання за призначенням[1].
Сукупність дослідних зразків виробу, виготовлених за встановлений інтервал часу, називається дослідною партією.
При виготовленні дослідного зразка відбувається одночасно перевірка основної ідеї конструкції виробу й коригування креслеників. В цей же час розробляється технологія серійного виробництва, проектується необхідне технологічне оснащення. Проектування технології та оснащення також викликає необхідність деяких змін і уточнень до конструкторської документації, спрямованих на підвищення технологічності конструкції і забезпечення технологічності складання виробу.
Для дрібносерійного та одиничного виробництва продукції, при тривалому циклі її виготовлення та монтажу, виготовлення дослідного зразка не передбачається. У даному разі випускається головний зразок — перший екземпляр виробу, виготовлений за новоствореною документацією для застосування замовником з одночасним відпрацюванням конструкції і технологічної документації для виробництва і експлуатації решти виробів даної партії чи серії.
Проектування і виготовлення дослідного зразка (дослідної партії) проводиться на стадії розроблення робочої документації виробу і може передбачати до п'яти етапів.
На першому етапі розробляють конструкторську документацію для виготовлення дослідної партії (дослідного зразка). Одночасно визначають можливість одержання від постачальників деяких деталей і вузлів, блоків (комплектуючих). Всю документацію передають в експериментальний цех для виготовлення нею дослідної партії (дослідного зразка).
На другому етапі здійснюють виготовлення і заводські випробування дослідної партії (дослідного зразка). Зазвичай, проводять заводські механічні, електричні, кліматичні й інші випробування.
Третій етап полягає у коригуванні технічної документації за результатами заводських випробувань дослідних зразків.
Якщо виріб проходить державні випробування (четвертий етап), то в процесі цих випробувань уточнюються параметри і показники виробу в реальних умовах експлуатації, виявляються всі недоліки, які згодом усуваються.
П'ятий етап полягає у коригуванні документації за результатами державних випробувань і узгодженні з технологами питань, що стосуються шорсткості поверхонь, точності виготовлення, допусків і посадок.
- ↑ ДСТУ 3021-95 Випробування і контроль якості продукції. Терміни та визначення.
- ДСТУ 3278-95 Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Основні терміни та визначення.
- Економіка підприємства: підручник / ред. С. Ф. Покропивний. — 2-ге вид., перероб. та доп. — К. : КНЕУ, 2001. — 528 с. : іл. — ISBN 966-574-148-9
- Бойчик І. М. Економіка підприємства: навч. посібник / І. М. Бойчик. — К. : Атіка, 2002. — 479 с. — ISBN 966-8074-29-7
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
