Джонні Кеш
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Джонні Кеш | |
|---|---|
| англ. Johnny Cash | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | англ. J. R. Cash |
| Дата народження | 26 лютого 1932[1][2][…] |
| Місце народження | Кінгсленд, Клівленд, Арканзас, США |
| Дата смерті | 12 вересня 2003[1][2][…] (71 рік) |
| Місце смерті | Нашвілл, США[1] |
| Причина смерті | цукровий діабет |
| Поховання | Hendersonville Memory Gardensd |
| Роки активності | 1954 — 2003 |
| Громадянство | США |
| Віросповідання | баптизм |
| Професії | автор-виконавець, актор, гітарист |
| Співацький голос | бас-баритон |
| Інструменти | вокал[d] |
| Мова | англійська |
| Жанри | кантрі, outlaw countryd, госпел, рок-н-рол, Рокабілі, блюз і народна музика[4] |
| Членство | The Highwaymen, Million Dollar Quartetd, Johnny Cash and the Tennessee Twod і Johnny Cash & June Carterd |
| Лейбли | Sun Records, Charly Recordsd, Columbia Records, American Recordings і House of Cashd |
| Нагороди | |
| Батько | Ray Cashd |
| Мати | Carrie Cloveree Riversd |
| Діти | Rosie Nix Adamsd, Rosanne Cashd, John Carter Cashd, Kathy Cashd, Cindy Cashd і Tara Cashd |
| johnnycash.com | |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Джо́нні Кеш (англ. Johnny Cash; 26 лютого 1932, Кінгсленд, Арканзас, США — 12 вересня 2003, Нашвілл, Теннессі, США) — американський співак, автор пісень, музикант і актор.[5] Значна частина музики Кеша містила теми смутку, моральної скорботи та спокути, особливо на пізніх етапах його кар'єри.[6] Джонні був відомий своїм глибоким, спокійним басо-баритоновим голосом,[8][9] характерним звучанням його трендової групи The Tennessee Three, що вирізнялася тягучими ритмами гітари, непокірністю[10][11] пронизаною темами журби, спасіння, страждань породжених моральними дилемами, безкоштовними тюремними концертами[12] та використанням чорного сценічного гардеробу, що принесло йому прізвисько «чоловік у чорному» (англ. The Man in Black).
Народжений в родині бідних фермерів, що вирощували бавовну в Кінгсленді, штат Арканзас, Кеш піднявся до слави у тоді популярній рокабілі-сцені в Мемфісі, штат Теннессі, після чотирьох років служби у Повітряних силах США. Традиційно, він починав свої концерти з простого представлення: «Привіт, — я Джонні Кеш!» (англ. «Hello, I'm Johnny Cash»),[14] і одразу ж граючи «Folsom Prison Blue», одну з його авторських пісень. Поряд з «Folsom Prison Blues», серед інших його авторських пісень: «I Walk the Line», «Ring of Fire», «Get Rhythm» та «Man in Black». Джонні також зняв жартівливі номери, такі як «One Piece at a Time» та «A Boy Named Sue», дует зі своєю майбутньою дружиною Джун під назвою «Jackson» (за ним було ще багато дуетів після їх весілля), а також залізничні пісні, як-от «Hey, Porter», «Orange Blossom Special» та «Rock Island Line».[15] На останньому етапі своєї кар'єри, він обробляв пісні сучасних рок-виконавців того часу; його найбільш помітними каверами були «Hurt» від Nine Inch Nails, «Rusty Cage» від Soundgarden і «Personal Jesus» від Depeche Mode.
Кеш — один з найбільш продаваних музичних виконавців усіх часів, який продав понад 90 мільйонів платівок у всьому світі.[16][17] Його жанрова музика охоплювала кантрі, рок-н-рол, рокабілі, блюз, фолк та госпел. Дане поєднання стилів принесло йому рідкісну честь потрапити до Залів слави кантрі-музики, рок-н-ролу та госпел-музики.
Одна з найкращих пісень «Hurt» була записана за один дубль. Під час запису пісні, а потім і відеоряду Джонні Кеш плакав. Кеш помер 7 місяців потому. 2004 року вийшла американська біографічна драма режисера Джеймса Менґолда, про життя Джонні Кеша під назвою «Переступити межу» (англ. Walk the Line).
Співак жив в незаможній сім'ї. Його батько був фермером, а мати домогосподаркою. Стосунки з батьком в Джона були гострими, оскільки батько часто випивав. Мати любила Джона та захищала від батька, за що не рідко отримувала побої. Брат Кеша був улюбленцем батька — працьовитий і прагматичний. Вони полюбляли разом слухати Джун Картер, яка згодом стала коханою Джона. Брат загинув через катастрофу на деревообробній фабриці, коли ще був дитиною.
Кеш покинув дім та пішов служити в американські війська. Саме там він і почав писати власні пісні.
Повернувшись до цивільного життя він вирішує записати першу власну платівку яка зробила його відомим .
Джон почав виступати із зірками того часу і сам ставав зіркою.
1976 року був великим маршалом на параді з нагоди 200-річчя США у Вашингтоні[18]. Він був у костюмі від Нуді Кона, який на аукціоні 2010 року продали за 25 000 доларів[19].
В період частих виступів Джон підсів на наркотики, які й зіпсували його кар'єру і життя надалі. Він дедалі більше вживав заборонені речовини і все менше уваги приділяв підготовці до концертів. Його арештували на кордоні з Мексикою, за перевезення наркотиків, які він заховав всередині гітари.
Побороти залежність йому допомогла його майбутня друга дружина Джун Картер. Вона допомогла налагодити йому життя та відновити стосунки із батьком.
Його трек «Коли він прийде» («The Man Comes Around») було використано у титрах фільмів «Світанок мерців» та «Логан», а трек «Hurt» став саундтреком стрічки.
- Johnny Cash with His Hot and Blue Guitar! (1957)
- The Fabulous Johnny Cash (1958)
- Hymns by Johnny Cash (1959)
- Songs of Our Soil (1959)
- Now, There Was a Song! (1960)
- Ride This Train (1960)
- Hymns from the Heart (1962)
- The Sound of Johnny Cash (1962)
- Blood, Sweat and Tears (1963)
- The Christmas Spirit (1963)
- Keep on the Sunny Side (with the Carter Family) (1964)
- I Walk the Line (1964)
- Bitter Tears: Ballads of the American Indian (1964)
- Orange Blossom Special (1965)
- Johnny Cash Sings the Ballads of the True West (1965)
- Everybody Loves a Nut (1966)
- Happiness Is You (1966)
- Carryin' On with Johnny Cash & June Carter (with June Carter) (1967)
- From Sea to Shining Sea (1968)
- The Holy Land (1969)
- Hello, I'm Johnny Cash (1970)
- Man in Black (1971)
- A Thing Called Love (1972)
- America: A 200-Year Salute in Story and Song (1972)
- The Johnny Cash Family Christmas (1972)
- Any Old Wind That Blows (1973)
- Johnny Cash and His Woman (with June Carter Cash) (1973)
- Ragged Old Flag (1974)
- The Junkie and the Juicehead Minus Me (1974)
- The Johnny Cash Children's Album (1975)
- Johnny Cash Sings Precious Memories (1975)
- John R. Cash (1975)
- Look at Them Beans (1975)
- One Piece at a Time (1976)
- The Last Gunfighter Ballad (1977)
- The Rambler (1977)
- I Would Like to See You Again (1978)
- Gone Girl (1978)
- Silver (1979)
- A Believer Sings the Truth (1979)
- Johnny Cash Sings with the BC Goodpasture Christian School (1979)
- Rockabilly Blues (1980)
- Classic Christmas (1980)
- The Baron (1981)
- The Adventures of Johnny Cash (1982)
- Johnny 99 (1983)
- Highwayman (with Waylon Jennings, Willie Nelson & Кріс Крістоферсон) (1985)
- Rainbow (1985)
- Heroes (with Waylon Jennings) (1986)
- Class of '55 (з Roy Orbison, Джеррі Лі Льюїсом & Carl Perkins) (1986)
- Believe in Him (1986)
- Johnny Cash Is Coming to Town (1987)
- Classic Cash: Hall of Fame Series (1988)
- Water from the Wells of Home (1988)
- Boom Chicka Boom (1990)
- Highwayman 2 (з Waylon Jennings, Willie Nelson & Кріс Крістоферсон) (1990)
- The Mystery of Life (1991)
- Country Christmas (1991)
- American Recordings (1994)
- The Road Goes on Forever (з Waylon Jennings, Willie Nelson & Кріс Крістоферсон) (1995)
- American II: Unchained (1996)
- American III: Solitary Man (2000)
- American IV: The Man Comes Around (2002)
- My Mother's Hymn Book (2004)
- American V: A Hundred Highways (2006)
- American VI: Ain't No Grave (2010)
- Out Among the Stars (2014)
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118519433 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Montreux Jazz Festival Database
- ↑ Johnny Cash & June Carter. Last.fm. 2010. Архів оригіналу за 13 лютого 2009. Процитовано 20 січня 2010.
- ↑ Mulligan, J. (24 лютого 2010), Johnny Cash: American VI: Ain't No Grave, Entertainment.ie (album review), архів оригіналу за 27 січня 2012, процитовано 22 березня 2010
- ↑ Pareles, Jon (16 вересня 1994). Pop Review; Johnny Cash, Austerely Direct From Deep Within. New York Times. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 26 лютого 2019.
- ↑ Although Cash's voice type endured over the years, his timbre changed noticeably. Pareles writes: "Through a recording career that stretches back to 1955, Cash's bass-baritone voice has gone from gravelly to grave."[7]
- ↑ Urbanski, 2003, с. xiv.
- ↑ Dickie, M. (2002). Hard talk from the God-fearin', pro-metal man in Black. У Streissguth, M. (ред.). Ring of fire: The Johnny Cash reader. Cambridge, MA: Da Capo. с. 201–205. ISBN 9780306811227.
- ↑ Streissguth, M. (2006). Johnny Cash: a biography. Philadelphia, PA: Da Capo. с. 196. ISBN 9780306813689.
- ↑ Fox, JA (17 жовтня 2005), Hard time's never a 'circus', The Boston Herald, Baylor University, архів оригіналу за 20 вересня 2006, процитовано 22 березня 2010
- ↑ Schultz, B. (1 липня 2000), Classic Tracks: Johnny Cash's 'Folsom Prison Blues', Mix, архів оригіналу за 2 січня 2010, процитовано 22 березня 2010
- ↑ Schultz refers to this phrase as Cash's "trademark greeting," and places his utterance of this line, on Cash's At Folsom Prison album, "among the most electrifying [seconds] in the history of concert recording."[13]
- ↑ For discussion of, and lyrics to, Cash's songs, see Cusic, D., ред. (2004), Johnny Cash: The songs, New York, NY: Thunder's Mouth, ISBN 9781560256298
((citation)): Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Holden, Stephen (13 вересня 2003), Johnny Cash, Country Music Bedrock, Dies at 71, The New York Times, архів оригіналу за 4 листопада 2012, процитовано 25 лютого 2013
- ↑ Jones, Rebecca (14 січня 2014). More Johnny Cash material will be released says son. BBC News. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 13 лютого 2016.
- ↑ Halloran, R. July 4, 1976. «500,000 View Capital's Bicentennial Parade» New York Times.
- ↑ Lot 756 of 982: JOHNNY CASH BICENTENNIAL SHIRT. Julienslive.com.
- Вебсайт Johnny Cash від Sony Music [Архівовано 21 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Candidates – Inductee Johnny Cash. Hit Parade Hall of Fame. Архів оригіналу за 6 січня 2008. .
- Джонні Кеш на сайті AllMusic(англ.)
- Джонні Кеш на сайті IMDb (англ.)
- Джонні Кеш на сайті Find a Grave (англ.)
- Профіль Джонні Кеша на сайті martinguitar.com [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.]
| Студійні альбоми |
| ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Концертні альбоми |
| ||||||||||||
| Саундтреки |
| ||||||||||||
| Збірки |
| ||||||||||||
|
Це незавершена стаття про співака. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про особу США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
