Джерард О'Нілл
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Джерард О'Нілл | |
|---|---|
| Gerard Kitchen O'Neill | |
 | |
| Народився | 6 лютого 1927 Бруклін, штат Нью-Йорк, США |
| Помер | 27 квітня 1992 (65 років) Редвуд, Каліфорнія, США ·лейкоз |
| Поховання | Celestis 01d |
| Країна |  США |
| Діяльність | фізик, астроном, викладач університету, астрофізик |
| Alma mater | Корнельський університет |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Принстонський університет Стенфордський університет |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
| Членство | Фі Бета Каппа |
| Відомий завдяки: | автор циліндра О'Нілла |
 Висловлювання у Вікіцитатах Джерард О'Нілл у Вікісховищі | |
Джерард О'Нілл (англ. Gerard Kitchen «Gerry» O'Neill); 6 лютого 1927, Бруклін, штат Нью-Йорк, США — 27 квітня 1992, Редвуд, Каліфорнія, США) — американський фізик, прихильник активних заходів щодо вивчення Всесвіту.
Як викладач Принстонського університету, він запропонував використовувати накопичувальні кільця ( particle storage ring) для одержання інтенсивних пучків частинок при проведенні експериментів в галузі фізики високих енергій. Пізніше він вигадав електромагнітну катапульту. У 1970 розробив план будівництва космічних поселень, у тому числі дизайн космічної станції, відомої як циліндр О'Нілла. Джерард О'Нілл заснував Інститут космічних досліджень, некомерційну організацію для фінансування досліджень в галузі колонізації космосу.
О'Нілл почав вивчення фізики високих енергій в Принстоні в 1954 році після того, як він отримав докторський ступінь у Корнельському університеті. Два роки опісля він опублікував свою теорію накопичувальних кілець. Це винахід, укупі з опублікованими одночасно з пропозицією Керстен використовувати зустрічні пучки, дозволило проводити експерименти у фізиці елементарних частинок при набагато більш високих енергіях, ніж було можливо раніше. У 1965 році в Стенфордському університеті Джерард О'Нілл провів перший експеримент із зіткнення зустрічних пучків елементарних частинок.
Під час викладання фізики в Принстонському університеті О'Нілл зацікавився питанням можливості життя людей у космічному просторі. Він досліджував і запропонував футуристичну ідею людських поселень у космосі — циліндр О'Нілла — в публікації «Колонізація космосу», своїй першій доповіді з цього питання. О'Нілл провів конференцію щодо космічного виробництва в Принстоні в 1975 році. Як і багато активістів пост- аполлонівської космічної ери, О'Нілл спільно з професором Генрі Кольма (англ. Henry Kolm) в 1976 році побудував свій перший прототип електромагнітної катапульти. Його книга Високий фронтир: людські колонії в космосі (англ. The High Frontier: Human Colonies in Space) надихнула ціле покоління послідовників освоєння космічного простору.
Помер від лейкемії у 1992 році.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1035017466 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Архів БВІ: Фантастика: хто є хто [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | BIBSYS: 90093499 · BNF: 12393502m · CiNii: DA00463097 · FAST: 39787 · Freebase: /m/038ywb · GND: 1035017466 · ISNI: 0000000115932343 · J9U: 987007272476605171 · LCCN: n79082378 · NDL: 00451611 · NKC: uk2011675436 · NLA: 1032474 · NLI: 000421704 · NTA: 072675144 · NUKAT: n2003090254 · RERO: 02-A003650074 · SHARE: 605942 · SUDOC: 033026254 · VIAF: 9932275 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
