Джелял Наріман Енверович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Джелял Наріман Енверович | |
|---|---|
| Nariman Celâl | |
.jpg) | |
| Народився | 27 квітня 1980 (44 роки) Навої, Узбецька РСР |
| Громадянство |  СРСР→  Україна |
| Національність | Кримський татарин |
| Діяльність | Політик Телеведучий Викладач |
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова (2005) |
| Знання мов | російська |
| Членство | Меджліс кримськотатарського народу |
| Посада | голова Меджлісу кримськотатарського народуd[1] |
| Нагороди |  |
Наріма́н Джеля́л (крим. Nariman Celâl, рос. Нариман Энверович Джелялов, нар. 27 квітня 1980, Навої, Узбецька РСР) — український кримськотатарський політик, викладач, політолог та журналіст. Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу (з 2013 року), керівник інформаційно-аналітичного підрозділу.
Народився в Навої Узбецької РСР.
1989 року переїхав до Криму, навчався в Майському НВК у Джанкої.
2005 року закінчив Одеський національний університет за спеціальністю «Політологія».
Працював ведучим на телеканалі «ATR», кореспондентом республіканської газети «Авдет» та викладав історію і правознавство в Сімферопольській міжнародній школі. Окрім того, займався політологією та входив до складу Меджлісу кримськотатарського народу.
2012 року балотувався до Верховної Ради України по 2-му мажоритарному округу[2], однак за 11 днів до виборів зняв свою кандидатуру[3].
У листопаді 2013 року, після обрання Рефата Чубарова головою Меджлісу, Джелял став одним із його заступників, очоливши інформаційно-аналітичний підрозділ організації[4].
3-4 вересня 2021 року представники окупаційної «влади» РФ у Криму провели серію обшуків та затримали Джеляла та чотирьох інших українців[5]. Його та інших затриманих вивезли в невідомому напрямку зі села Первомайське Сімферопольського району в Криму[6]. Співробітники ФСБ утримували його у наручниках із мішком на голові, чинили психологічний тиск та поводились із ним особливо жорстоко. Голова Меджлісу Рефат Чубаров зазначив, що його заступнику Джелялу окупаційна влада висунула підозру в «диверсії»[7].
Згодом ФСБ РФ опублікувало заяву, що Джеляла підозрюють у підриві ділянки газопроводу, що стався 23 серпня 2021 близ Перевального біля Сімферополя[8]. 29 жовтня сімферопольський «суд» продовжив арешт Джеляла до 23 січня 2022 року[9].
Резолюція ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» від 16 грудня 2021 року висловила глибоку стурбованість у зв'язку з тим, що російська влада застосовує тортури для отримання «зізнань» у ході політично мотивованих процесів, свавільні затримання й арешти українських громадян, зокрема Нарімана Джеляла[10].
В ув'язненні Джелял писав статті, де аналізував ситуацію в Криму після російської окупації[11].
28 червня 2024 року Нарімана Джеляла вдалося повернути в Україну[12].
- Орден «За заслуги» ІІІ ст. (2020), з нагоди Дня незалежності України.
- Державна стипендія ім. Левка Лук'яненка: Джелялову буде виплачуватися держстипендія протягом його незаконного затримання та ще рік після звільнення.[13]
- ↑ https://www.faz.net/aktuell/politik/ausland/moskau-greift-durch-krimtataren-anfuehrer-verschleppt-17517700.html
- ↑ Профіль кандидата. «Независимое бюро новостей». Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
- ↑ Восемь кандидатов в нардепы сняли свои кандидатуры с предстоящих выборов (рос.) . «УРА-Інформ». Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
- ↑ У нового главы Меджлиса появилось пять заместителей (рос.) . «Вести». Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
- ↑ Затриманих у Криму п'ятьох кримських татар підозрюють у "диверсії" : їм загрожує 15 років в'язниці. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
- ↑ В окупованому Криму силовики проводять обшук у заступника голови Меджлісу. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
- ↑ Адвокат розповів про стан Джелялова перед судилищем окупантів. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
- ↑ ФСБ підозрює Джелялова в диверсії на газопроводі в Криму: стали відомі подробиці. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
- ↑ "Суд" у Криму продовжив арешт Джелялову до 23 січня. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
- ↑ https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/LTD/N21/311/39/pdf/N2131139.pdf?OpenElement
- ↑ З Криму знову створюють сховище вірних прислуг Кремля, - політв'язень Наріман Джелял. QIRIM.News (укр.). 25 грудня 2022. Архів оригіналу за 5 лютого 2023. Процитовано 10 квітня 2023.
- ↑ З російського полону повернули 10 цивільних українців. Серед них заступник голови Меджлісу. Українська правда (укр.). Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ Політв'язню Джелялову призначили стипендію ім. Левка Лук'яненка. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
- Профіль політика (рос.) . Сайт Меджлісу кримськотатарського народу. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
- Персональна сторінка Нарімана Джелялова. Соціальна мережа «Facebook». Процитовано 13 березня 2014.
- Профіль політика. «Кримськотатарське питання онлайн». Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
- Досье мажоритарщика. Нариман Джелялов. «Сегодня.ua». Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
- Наріман Джелял: Ми всім дуже вдячні, але для нас головне залишатись на своїй Вітчизні. Сайт ТРК «Львів». 4 березня 2014. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
- Наріман Джелял, заступник голови Меджлісу Кримсько-татарського народу у програмі Прямим текстом. «YouTube». 27 лютого 2014. Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
- Нариман Джелял на передаче Мызмызлар. «YouTube». 19 серпня 2012. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
- Нариман Джелялов: Если власть хочет влиять на крымских татар, то она уже сейчас должна выстраивать отношения с возможным победителем. «ДеПо.ua». 1 грудня 2011. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
| Голова Меджлісу | .svg){kind=icon} | |
|---|---|---|
| Заступники Голови Меджлісу | ||
| Члени Меджлісу | Хаджі Аблаєв • Еміне Авамілєва • Ділявер Акієв • Асан Алієв • Ескендер Барієв • Гульнара Бекірова • Абдураман Егіз • Шевкет Кайбуллаєв • Енвер Куртієв • Бекір Мамутов • Мустафа Маушев • Кадир Османов • Рефат Саїтаблаєв • Дінара Сейтгазієва • Абмеджит Сулейманов • Садих Табах • Ільмі Умеров • Алі Хамзін • Ібраім Чегертма • Різа Шевкієв • Гаяна Юксель • Леммар Юнусов • Сейдамет Ягьяєв • Зейнур Якубов • Руслан Якубов | |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
