Державна санітарно-епідеміологічна служба України
Тип	орган виконавчої влади[d]
Розпущено	вересень 2014 і 29 березня 2017
Країна	Україна
Бюджет	1 267 404 600 ₴ (2015)[1]

Державна санітарно-епідеміологічна служба України (Держсанепідслужба України) — центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовувалась і координувалась Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров'я України. Основними завданнями Держсанепідслужби України були внесення пропозицій щодо формування державної політики у галузі санітарного та епідемічного добробуту населення і реалізація державної політики у цій галузі.
Службу очолював головний державний санітарний лікар України — перший заступник міністра охорони здоров'я України^[2].

Державна санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров'я України була централізованою системою органів, установ, закладів та підрозділів санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров'я України, яка реалізовувала державну політику в сфері забезпечення санітарного та епідемічного добробуту населення та спрямовує свою діяльність на профілактику інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей, запобігання шкідливому впливу на стан їхнього здоров'я і життя факторів середовища життєдіяльності^[3].

29 березня 2017 р. урядом було прийнято рішення про ліквідацію Держсанепідслужби, оскільки її функції виконують МОЗ, Держпраці та Держпродспоживслужба^[4][5].

У лютому 2020 року було відновлено посаду головного державного санітарно-епідеміологічного лікаря (але не всю службу СЕС). На посаду призначили заступника Міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка. Передбачалося, що він мав координувати дії органів влади для запобігання коронавірусної хвороби COVID-19 на території України та забезпечувати комунікацію з журналістами з цього питання^[6].

• Кузін Ігор Володимирович^[7]

• Державна санітарно-епідеміологічна служба України // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
• Санітарно-епідеміологічний контроль [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 339. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
• Новини. Державна санітарно-епідеміологічна служба України. Архів оригіналу за 29 січня 2017. Процитовано 25 травня 2017.

п о р Державні служби, агентства, інспекції та інші центральні органи виконавчої влади України
Агентства	Відновлення та розвитку інфраструктури • Водних ресурсів • Енергоефективності та енергозбереження • Інфраструктурних проєктів • Лісових ресурсів • З питань державної служби • З питань запобігання корупції • З питань кіно • Меліорації та рибного господарства • З питань мистецтв та мистецької освіти • Державного резерву • Розшуку та менеджменту активів • Управління держборгом • Управління зоною відчуження • Космічне • Розвитку туризму
Інспекції	Архітектури та містобудування • Екологічна інспекція • Енергетичного нагляду • Культурної спадщини • Ядерного регулювання
Комісії	Стандартів державної мови • Регулювання азартних ігор та лотерей • Держрегулювання у сфері електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку • Держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг • Цінних паперів та фондового ринку
Комітети	Антимонопольний • Телебачення і радіомовлення
Служби	Авіаційна • Архівна • Аудиторська • Безпеки на транспорті • Геології та надр • Експортного контролю • Етнополітики та свободи совісті • Зайнятості • Здоров'я • Казначейська • Кримінально-виконавча • Міграційна • Митна • Морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства • Податкова • Прикордонна • Регуляторна • Лікарських засобів та контролю за наркотиками • Надзвичайних ситуацій • Охорони культурної спадщини • Питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів • Питань геодезії, картографії та кадастру • Посередництва і примирення • Праці • Санітарно-епідеміологічна • Спецзв'язку та захисту інформації • Статистики • Соціальна сервісна • У справах дітей • Фінмоніторингу • Фіскальна • Якості освіти
Фонди	Держмайна • Досліджень • Пенсійний • Соцстрахування
Бюро	Бюро економічної безпеки • Національне антикорупційне бюро України
Інші	Національна поліція • Рада з державної підтримки кінематографії • Український інститут національної пам'яті
Центральні органи виконавчої влади України (колишні)