Дергачі
Загальна інформація
Координати: 44°34′29″ пн. ш. 33°34′51″ сх. д. / 44.574628° пн. ш. 33.580972° сх. д. / 44.574628; 33.580972
Країна	Україна
Район	Нахімовський район
Адмінодиниця	Нахімовський район
Карта
Дергачі Дергачі (Sevastopol)

Дергачі (крим. Derğaçi) або Ознобішино — район у складі Нахімівського району міста Севастополь.^[1]

Мікрорайон знаходиться на схід від висоти Мікрюкова, біля дороги, що веде до Сапун-гори. Назва виникла незадовго до Кримської війни, походить від імені власника хутора «Дергачова». Таке ж походження й іншої менш відомої назви цієї місцевості «Ознобішино»: морський офіцер І. І. Ознобішин був першим власником цього хутора.^[2]

Сьогодні в районі Дергачів розташований цвинтар воїнів Великої Вітчизняної війни. Севастопольці називають його цвинтарем Горпищенка, на згадку про учасника оборони Севастополя в 1941—1942 рр. командира 8-ї бригади морської піхоти полковника П. Ф. Горпищенка, похованого тут.^[3]

Історія хутора починається ще наприкінці XVIII століття, коли Федір Ушаков почав роздавати землі на околицях Севастополя під будівництво будинків старшим офіцерам. На цих земельних наділах офіцерам наказувалося і вести присадибне господарство, вирощувати овочі для покращення харчування своїх екіпажів. Так земельний наділ отримав Ілля Іванович Ознобішин, що відзначився у битві при мисі Каліакрія у 1790 році, командуючи кораблем «Покров Богородиці», за що був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня.

1798 року вже у капітана 1 рангу І. Ознобішина народився син, якого назвали Миколою. Згодом Микола Ілліч Ознобішин стане губернатором Полтавської губернії. Коли почав будуватися хутір Ознобішине, історії невідомо, а ось на картах він з'явився у 1806 році, тобто минулого року відзначив своє 205-річчя.

Після хутір потрапив у володіння відставному майору Василю Івановичу Дергачову, сталося це у першій половині ХІХ століття. Прослуживши все життя на флоті, за кілька років до відставки В. Дергачов був переведений на берег, де і був зроблений у майори. Злі мови стверджують, що, бажаючи поправити своє матеріальне становище, В. Дергачов одружився з дочкою капітана 2 рангу Хонджогло — Олександрою Спіридонівною. Завдяки цьому шлюбу хутір і отримав свою назву. Батько Хонджогло купив хутір в І. Ознобішина та записав на ім'я своєї дочки.

У першу оборону Севастополя, наприкінці січня 1855 р., французи, вирішивши вести основні бойові дії проти укріплень Корабельної сторони, розташувалися табором біля хутора Дергачова. Вони збудували тут бараки, магазин, вітряк і навіть театр. Досі добре проглядаються залишки фундаментів цих будівель.

п о р Місцевості Севастополя
Ленінський район	Центр • Центральний пагорб • 1 мікрорайон • Артилерійська слобода • Гоголя • Карантинна слобідка • Марсове поле • Острякова • Рудольфова гора • Табірна слобідка • Хрустальова • Хутір Лукомський¹; • Шабалинські склади
Гагарінський район	5 мікрорайон • Гераклея¹; • Ім. Вакуленчука • Козача бухта¹; • Комишова бухта² • Льотчики • Омега² • Стрілецька бухта • Хутір П'ятницького²
Нахімовський район	Корабельна сторона: Корабельна сторона • Абрикосівка • Аполлонівка • Бомбори • Воронцова гора • Георгіївська балка • Горпищенка • Дергачі² • Зелена Гірка • Пересип • Проспект Перемоги • Татарська слобідка • Хрульова Північна сторона: Північна сторона • Бартеньєвка • Голландія • Любимівка¹; • Мекензієві гори¹; • Нахалівка¹; • Радіогірка • Учкуєвка
Балаклавський район	Балаклава (Благодатне¹ · Кадикой) • Миколаївка¹ • Буря¹ • 1-е відділення Золотої Балки¹ • 3-е відділення Золотої Балки¹ • Водоканал¹ • Карань/Флотське¹ • Ласпі¹ • Алсув/Морозівка¹ • Камара/Оборонне¹ • Первомайське¹ • Робітниче Селище¹ • Сахарна Головка¹ • Ушакове¹ • Ушаковка¹ • Фіолент¹ • Хмельницьке¹ • Чоргуна/Чорноріччя¹ • Яни-Шулі/Штурмове¹
¹ з 7.09.2023 цілком передані до Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, однак, досі не мають стутусу окремих населених пунктів; ² частина території передана до Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим.

Це незавершена стаття про Севастополь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.