Данілов Володимир Георгійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Данілов Володимир Георгійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Старший сержант | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження | 31 травня 1969 с. Хотів, Києво-Святошинський район, Київська область | |||
| Смерть | 7 вересня 2016 (47 років) Київ, Україна | |||
| Псевдо | «Дикий» | |||
| Військова служба | ||||
| Роки служби | 2014–2016 | |||
| Приналежність |  Україна | |||
| Вид ЗС |  Збройні сили | |||
| Рід військ |  Десантні війська | |||
| Формування | ||||
| Війни / битви | ||||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
Данілов Володимир Георгійович (31 травня 1969, с. Хотів, Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР — 7 вересня 2016, Київ, Україна) — старший сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України (81-ша окрема аеромобільна бригада)[1], псевдо «Дикий».
З 2009 року проживав в місті Богуслав, знайшов там родину, працював трактористом на підприємстві.
В 2014 році пішов добровольцем в Курінь УНСО, після ротації бригада була передана в підпорядкування ВДВ.
З 26 травня 2014 року брав участь у Бої за Донецький аеропорт.
28 липня 2014 року оборона Авдіївської промки Бої за Авдіївку, стояв у «Будинку Павлова».
1 вересня 2016-го Володимиру посеред ночі стало погано, спочатку краматорська реанімація, борт, Харків, знову борт Київ, Інститут Амосова, Володимиру констатували «пост-травматичну контузію лівої легені, розслоєння аорти», потрібно було стентування, у держави грошей на це не було, прийняли рішення робити відкриту операцію, «Дикий» не дожив до операції лічені години.
Синдром розшарування аорти в нього ще з першого поранення яке він отримав в ДАП, після чого був відправлений в Чернігівський військовий госпіталь, з якого хворим був забраний дружиною, яка продовжила лікування.
По смерті залишилися мати, сестра, 17-річний син, дві 13-річні доньки та дружина. Дружина після смерті «Дикого» пішла на військову службу в ту ж 81-шу аеромобільну бригаду, де пройшов свій бойовий шлях її коханий.
Похований в місті Богуслав, де проживав останні сім років з люблячою дружиною, та дітьми.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни:
- Нагрудний знак «Знак пошани»
- Медаль «За жертовність і любов до України»
- «За участь у бойових діях УНСО» 2 ступеня[2]
Указом Президента України № 23/2017 від 3 лютого 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
- ↑ Данілов Володимир Георгійович («Дикий»)
- ↑ Нагороджений відзнакою «За участь у бойових діях УНСО» 2 ступеня (посмертно)[недоступне посилання]
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 23/2017. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 5 лютого 2017.
- Дружина. Я отримала нагороду свого чоловіка Данілова Володимира Георгійовича — Орден «За мужність» III ступеня. (посмертно).
- Данилов Володимир Георгійович
- Старший сержант ВДВ Володимир Данілов представлений до державної нагороди — ордену «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) [Архівовано 17 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Небесна Гвардія — Данілов Володимир
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 23/2017 Про відзначення державними нагородами України [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
