Гірнича промисловість Грузії

Гірнича промисловість — одна з перспективних галузей господарства Грузії, але станом на початок XXI ст. вона розвинута слабко. У 1930—1980 рр. до експлуатації залучено понад 200 родов. різних видів мінеральної сировини, в тому числі вугілля, арсену, кольорових металів, золота, нерудних к.к. — бариту, бентоніту, діатоміту, цеоліту та ін. У недавньому минулому в Грузії добувалося на рік: нафти до 3 млн т, вугілля до 3,2 млн т, марганцевої руди до 5,2 млн т, мідної руди до 1,5 млн т, баритових руд до 500 тис. т. Навіть у 1989 р, коли гірничодобувні галузі увійшли в смугу затяжної багаторічної кризи, тут була видобута сировина, яка у вигляді фактично реалізованої продукції оцінюється в 370 млн дол. США, з яких на експорт склав 180 млн дол. США.

На 2000 р з числа розвіданих родовищ в експлуатацію залучено 257, в резерві 259 родовищ. В Г. видобувають нафту, вугілля, марганцеву руду, золото, барит, андезит, бентоніт, діатоміт, літографський камінь, вапняк, буд. та виробний камінь. В останні роки згідно з Законом Грузії «Про надра» видано бл. 250 ліцензій користувачам надр на геологічні дослідження, розвідку та розробку родовищ. В цілому гірничодобувна промисловість Грузії має перспективи подальшого розвитку, однак масштаби виробництва залежатимуть від внутрішнього і зовнішнього ринків збуту.

Нафтодобувна промисловість (родовища в Кахетії) розвинута слабко: у 1997 р. видобуто лише 120 тис. тонн нафти. Місцева нафта забезпечує всього 4 % потреб країни; інша частина імпортується з Росії та Азербайджану. У 2000—2002 рр. Грузія видобувала по 110 тис. т нафти на рік. Крім державних структур працюють компанії Georgian-German Georgoil Servis, Georgian-US Frontera Eastern, Georgia and AndArco Georgia, Georgian-UK Ramco Kakhed O.L. та інші.

Станом на 2003 р. найбільшим в Грузії залишається нафтове родовище Ніноцмінда, що експлуатується компаніями Frontera і CanArgo. Річний видобуток нафти тут становить 170 т/добу (близько 60 тис. т на рік). (RIGZONE). Нафтопереробний завод і нафтосховища в Батумі, що забезпечуються бакинською нафтою — перспективні об'єкти нафтового господарства кавказького регіону.

Природний газ що забезпечує 44 % потреб країни з палива, імпортують г.ч. з Туркменістану.

Вуглевидобуток. В кінці ХХ ст. видобуток вугілля скорочувався. Вугільні шахти, розташовані поблизу міст Ткварчелі і Ткібулі на заході Грузії, забезпечували лише половину коксу, необхідного для Руставського металургійного заводу, їх внесок у виробництво електроенергії незначний. На початку XXI ст. відновлюється видобуток енергетичного вугілля Ткібулі-Шаорського родовища. Грузинський технічний університет розробив технологію брикетування вугілля Г., яку планують покласти в основу на новій брикетній фабриці в Ткібулі.

Марганеворудна підгалузь — одна з провідних в кінці «радянського періоду» економіки країни. Рудники Чиатурі у 1970-х роках давали 25 % всього видобутку марганцю в СРСР. В середині 1990-х років запаси марганцю в Грузії становили 200 млн тонн. На початку XXI ст. поновлено видобуток марганцевих руд на Чиатурському родовищі і переробка марганцевих концентратів на Зестафонському феросплавному заводі. Як і раніше важливою проблемою залишається те, що карбонатні і окиснені марганцеві руди Чиатури добуваються, але практично не використовуються. Відходи збагачення марганцевої руди придатні для використання в будівництві для виробництва силікатних стінових матеріалів, монолітних і збірних бетонних конструкцій, скла. Перспективним є будівництво на базі Чиатурського родовища нового підприємства з переробки пероксидних концентратів для одержання електролітичного діоксиду марганцю і гальванічних елементів з нього. Поле Чиатури на 2001 р за даними [Mining Annual Review 2002] містить видобувних бл. 200 млн т руди, з яких 60 % придатні для підземного видобутку і 40 % — відкритого.

Мідно- і золотодобувна індустрія представлена Маднеульським ГЗК. На межі ХХ-XXI ст. створено умови для поновлення діяльності Маднеульського гірничо-збагачувального комбінату. У 2001 Маднеулі оброблено близько 1.5 млн т мідної руди і вироблено 57 000 т мідного концентрату. Динаміка позитивна. Покупець концентрату — Switzerland's Glencore.

Розвідана золоторудна база Маднеульського ГЗК і в рамках комбінату діє золотозбагачувальне підприємство, побудоване спільною грузино-австралійською фірмою «Кварцит». Австралійська компанія Bolnisi Gold має на цьому підприємстві 50 % акцій. Золото видобувають зі складованого матеріалу на гірничозбагачувальному підприємстві Маднеулі (Madneuli) в районі Казреті. В I кварталі 2002 р. вилучення Au становило 683 кг [World Gold (Gr. Brit.). — 2002. — 5, № 6. — Р. 7.].

Нерудна сировина. Станом на 2000 р. почато впровадження сучасних зарубіжних технологій видобутку і переробки нерудної сировини, що є важливою ланкою у відродження гірничої промисловості Грузії. Перспективною є розробка Південногрузинського (Джавахетського) родов. вулканічних шлаків і перліту, які за оцінками експертів можуть стати базою будівельної індустрії Закавказзя, виробництва фільтрувальних матеріалів, тепло- і звукоізоляційних виробів. Цьому в значній мірі сприяє розташування цих родовищ безпосередньо вздовж траси Південногрузинської залізниці.

Грузія увійшла до складу міжнародних транспортних коридорів, зокрема «TRASECA», що сприяє експлуатації старих і спорудженню нових магістральних нафто- і газопроводів через її територію, а також в цілому розвитку гірничодобувної галузі.

У області геології і гірн. науки в Г. ведуть дослідження: Геол. інститут ім. А. І. Джанелідзе НАН; Держ. інститут з проектування вугільних шахт; Політехн. інститут; Інститут геофізики НАН; Інститут гірн. механіки ім. М. А. Цулукідзе НАН; Інститут неорганіч. хімії і електрохімії НАН; Інститут металургії НАН; Інститут будів. механіки і сейсмостійкості НАН; Інститут фізич. і органіч. хімії ім. П. М. Мелікішвілі НАН; Інститут мінеральної сировини ім. А. А. Твалчрелідзе та ін. У 1999 р. був завершений перший етап реорганізації структури геологічної служби: в системі Департаменту геології створені і вже функціонують підприємства, наділені широкими повноваженнями і покликані не тільки вести геологорозвідувальні роботи, але і експлуатувати невеликі родовища.

Здійснюється Політехнічним інститутом та Тбіліським університетом, Кутаїським гірн. технікумом. Праці в галузі геол. і гірн. наук видаються в журналах: «Повідомлення НАН Грузії» (з 1940); реферативний зб. «Марганець» (6 разів в рік, з 1963); «Вісті Геологічного товариства Грузії» (з 1959).

• Корисні копалини Грузії
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Грузії
• Гідрогеологія Грузії
• Сейсмічність Грузії
• Геологія Грузії
• Економіка Грузії

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

п о р Грузія в темах Державний лад Конституція Парламент політичні партії Прем'єр-міністр Уряд Президент Верховний суд Конституційний суд адміністративний поділ зовнішня політика збройні сили Сухопутні війська ВПС ВМС державні символи прапор герб гімн нагороди Природа місцевий час • кордони • геологія • рельєф • клімат • річки • озера • флора • фауна (ссавці • птахи • плазуни • земноводні • риби) • охорона природи • екорегіони Історія Homo georgicus Куро-аракська культура Колхіда Іберія Лазіка арабська навала (Тбіліський емірат) Тао-Кларджеті Багратіоні (Баграт III • Давид IV Будівельник • Тамара Велика) Дідгорська битва монгольська навала Картлі—Кахеті—Імереті Георгіївський трактат ГДР радянсько-грузинська війна ГРСР ЗСФРР Демонстрації в Грузії (1978) Трагедія 9 квітня Трояндова революція російсько-грузинська війна втрати Економіка валюта • центральний банк • промисловість • гірнича промисловість • корисні копалини • агровиробництво • енергетика • туризм • транспорт (автошляхи • залізниці • аеропорти • морські порти) • зовнішня торгівля Населення столиця міста грузини абхази осетини вірмени українці мови релігія освіта охорона здоров'я Культура архітектура кухня література мистецтво музеї музика танець кінематограф ЗМІ газети радіо телебачення наука свята спорт Олімпіади світова спадщина Грузія на Євробаченні Інше інтернет пошта поштові марки[d] паспорт право ISO 3166-2:GE Категорія • Портал • Проєкт