Гурбанов Сейфаддін Алі-огли
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Гурбанов Сейфаддін Алі-огли | |
|---|---|
| азерб. Seyfəddin Əli oğlu Qurbanov | |
| Народився | 19 жовтня 1962 Siyaqutd, Шарурський район, Нахічеванська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Азербайджанська РСР, СРСР |
| Помер | 16 листопада 2021 (59 років) Туреччина ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) |
| Поховання | Міське кладовище № 2 |
| Країна |  СРСР Україна |
| Національність | Азербайджанець |
| Діяльність | художник, архітектор |
| Alma mater | Харківський художньо-промисловий інститут (1989)[1] |
| Вчителі | Воловик Віктор Петрович |
| Нагороди |      |
| Сайт | seifaddin.com.ua |
Гурбанов Сейфаддін Алі-огли (19 жовтня 1962, Нахічевань, Азербайджанська РСР[2] — 16 листопада 2021[3], Туреччина[4]) — харківський скульптор. Народний художник України (2010), Заслужений художник Азербайджану (2017).
Навчався у Харківському художньо-промисловому інституті в 1985–1989 роках.[5]
Член Харківського відділення Спілки Художників України з 1992 року. Учасник республіканських, всеукраїнських і всесоюзних виставок з 1987 року. Працює в творчій майстерні.
5 жовтня 2004 року отримав звання «Заслужений художник України».[6]
8 лютого 2010 року отримав звання «Народний художник України».[7]
28 грудня 2017 року отримав звання «Заслужений художник Азербайджану».[8]
Доцент кафедри скульптури Харківської державної академії дизайну та мистецтв.
Почесний громадянин Харківської області. Нагороджений Почесною відзнакою Харківської обласної ради «Слобожанська слава».[4]
Помер 16 листопада 2021 року від COVID-19 у Туреччині. Митець похований на міському кладовищі № 2 (Харків)[9] .
Скульптурні композиції Сейфаддіна Гурбанова прикрашають різні міста України.
- Самеду Вургуну (м. Київ)
- Мусліму Магомаєву (м. Київ)
- Заріфі Азіз кизи Алієвій (м. Ірпінь)
- Пам'ятник Григорію Сковороді (м. Харків)
- Олександру Невському (м. Харків)
- «Скрипаль на даху» (м. Харків)
- «Древо життя» (м. Харків)
- Першій учительці (м. Харків)
- Пам'ятник козаку Деркачу (м. Харків)
- Інспектору ДАІ (м. Харків)
- Архітектору Олексію Бекетову (м. Харків)
- Ярославу Мудрому (м. Харків)
- Іллі Мечникову (м. Харків)
- Пам'ятник Тарасу Шевченку (м. Балаклія)
- Пам'ятник Генріху Семирадському (смт. Печеніги)
- Пам'ятник Василю Колокольцеву (м. Вовчанськ)
- Пам'ятник Іванові Мазепі (смт. Коломак)
- Пам'ятник Тарасові Шевченку (с. Війтівка)
- Пам'ятник Григорію Сковороді (Любляна, Словенія)
- Скульптурна композиція з трьох фігур мислітелів: Г. С. Сковороди, М. Ф. Ахундова, А. Кунанбаєва /скульптор С. Гурбанов, 2021 р./- в Україні, у м. Харкові, у сквері Мислітелів
та багато інших.
- Серьогін Віктор Васильович, національний герой Азербайджана.
- Кушнарьов Євген Петрович, український політик.
- Ландау Лев Давидович, відомий радянський фізик.
- Сергєєв Володимир Григорович, радянський конструктор ракетної техніки
- Андоньєв Сергій Михайлович, радянський вчений у галузі металургії[10]
та інші.
Автор державних і міжнародних нагород
- Золотий ягуар — нагорода Європейської Бізнес Асамблеї (Оксфорд, Англія) за високу якість продукції і бездоганну репутацію в бізнесі[11].
- Європейська якість — нагорода Міжнародного клубу ректорів за прагнення досягти високої якості продукції (послуг) відповідно до європейських стандартів[12].
- Вища проба[13].
- Золотий меркурій[14].
- Нагорода тисячоріччя[15].
-
-
Пам'ятник Тарасу Шевченку, Балаклія -
-
- Орден «За заслуги» III ст. (24 серпня 2017) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[16]
- ↑ http://artru.info/ar/27998/
- ↑ Ігор Терехов висловив співчуття родині Сейфаддіна Гурбанова. https://www.city.kharkov.ua/ (укр.). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ Помер скульптор Гурбанов, який створив "Скрипаля на даху" та "Сім чудес Харкова" /Інтерфакс-Україна, 16.11.2021/. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ а б Помер харківський скульптор, автор "Скрипаля на даху" (доповнено). Харків Times (укр.). 16 листопада 2021. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ Матанет Багиева. Азербайджанцы за рубежом. Краткий биографический справочник. — P. 536. — ISBN 978-9952-8299-1-4.
- ↑ Указ Президента України від 5 жовтня 2004 року № 1173/2004 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій»
- ↑ Указ Президента України від 8 лютого 2010 року № 128/2010 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Dünya Azərbaycanlılarının Həmrəylik Günü münasibətilə bir qrup şəxsə fəxri adların verilməsi haqqında Azərbaycan Respublikası Prezidentinin Sərəncamı. president.az (азерб.). 28 грудня 2017. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ У Харкові поховали українського скульптора Гурбанова. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
- ↑ В Харькове открыли мемориальную доску инженеру-изобретателю. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
- ↑ МЕЖДУНАРОДНАЯ НАГРАДА «ЗОЛОТОЙ ЯГУАР» [Архівовано 2011-10-27 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ МЕЖДУНАРОДНАЯ НАГРАДА «ЕВРОПЕЙСКОЕ КАЧЕСТВО» [Архівовано 2011-10-27 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ [1] [Архівовано 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ МЕЖДУНАРОДНАЯ НАГРАДА «ЗОЛОТОЙ МЕРКУРИЙ» [Архівовано 2011-10-27 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ МЕЖДУНАРОДНАЯ НАГРАДА «ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ» [Архівовано 2011-10-27 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2017 року № 251/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- Гурбанов Гурбанов Сейфаддин Али оглы(рос.)
- Гурбанов Сейфаддін Алі Огли
- Гурбанов Сейфаддин Али оглы [Архівовано 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Путятин В. Д. Универсальный мастер Слобожанщины Сейфаддин Гурбанов // в книзі: Путятін В. Д. Пам'ятки монументального мистецтва Слобожанщини. Збірка науково-популярних статей до 70-річчя від дня народження. — Х.: Курсор, 2011. — 280 с. [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] — С. 158—179.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
