Гунько Юліан Олександрович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Гунько Юліан Олександрович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 16 серпня 1990 Благовіщенка | |
| Смерть | 4 лютого 2015 (24 роки) Донецька область | |
| Псевдо | «Конь» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Юліа́н Олекса́ндрович Гунько́ — старший солдат, Збройні сили України.
Мобілізований у квітні 2014-го, механік-водій, 93-тя окрема механізована бригада. На фронті провів більш як півроку, брав участь у кількох бойових операціях, зокрема — за Піски. Бойове хрещення прийняв під Карлівкою. З серпня по жовтень практично щодня здійснював бойові виїзди. На початку жовтня під Пісками був поранений.
4 лютого 2015-го загинув, керуючи танком, повертаючись після вдалого виконання бойового завдання з розмінування мінного поля біля Пісків (під постійним вогнем противника) — підірвався на фугасі.
Похований у Благовіщенці 9 лютого 2015-го.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
- Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Гунько Юліан Олександрович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Юлік — Герой, кіборг і хороший товариш [Архівовано 25 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Український Меморіал [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
