Грінвіч-стріт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Грінвіч-стріт США | |
|---|---|
 | |
| Населений пункт | Мангеттен |
| Загальні відомості | |
| Координати | 40°43′18″ пн. ш. 74°00′35″ зх. д. / 40.72190000002777310° пн. ш. 74.00980000002778070° зх. д.Координати: 40°43′18″ пн. ш. 74°00′35″ зх. д. / 40.72190000002777310° пн. ш. 74.00980000002778070° зх. д. |
| Поштові індекси | 10004, 10006, 10013, 10014 |
| З'єднання | Battery Placed[1] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑8398124 ·R (Мангеттен) |
| Мапа | |
 | |
 Грінвіч-стріт у Вікісховищі | |
Грінвіч-стріт (англ. Greenwich Street) — вулиця з півночі на південь у Нью-Йоркському боро Мангеттен. Простягається від перехрестя Дев'ятої авеню та Гансеворт-стріт у районі Мітпакінг на крайньому північному кінці до південного кінця в Батері-парку. Грінвіч-стріт проходить через район Мітпекінг, Вест-Вілледж, Гудзонову площу та Трайбеку.
Головні вулиці зі сходу на захід, які перетинаються, включають, з півночі на південь, Кристофер-стріт, Х'юстон-стріт, Канал-стріт і Чемберс-стріт. На північ від Канал-стріт автомобільний рух прямує на північ по Грінвіч-стріт, на південь від Канал-стріт, він рухається на південь.
Найперша документація про Грінвіч-стріт з’явилася в 1790-х роках, коли вона проходила паралельно річці Гудзон. У той час її називали «Дорога до Грінвіча», оскільки це була єдина суцільна дорога з Нижнього Мангеттена до Гринвіч-Вілледж, крім Бродвею. Наприкінці 18 століття нижня Грінвіч-стріт стала частиною одного з наймодніших житлових районів міста, вишикуваного чотириповерховими особняками у федеральному стилі, хоча верхня Грінвіч-стріт була домом для ремісників, крамарів та анклаву вільних темношкірих.[2] У 1820 році Грінвіч-стріт все ще зберігала свій статус популярної адреси,[3] але до 1850-х років заможні жителі втекли з верхньої частини міста, і приватні резиденції на вулиці стали незвичними. За словами його дочки, власник готелю Амос Іно пішов, коли його «оточили пансіони для іммігрантів».[4] У 1873 році на вулиці, неподалік від якої щоденно надходили молочні продукти на вантажні залізничні термінали, відкрилася Масло-сирна біржа.[5] До 1882 року на вулицях Грінвіч і Дей знаходився парогенераторний завод Нью-Йорк стім кампані.[6]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Нью-Йорк. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
