Грунін Тимофій Іванович
Народився	2 лютого 1898(1898-02-02) або 1898[1] Мокшан, Пензенська губернія, Російська імперія
Помер	19 серпня 1970(1970-08-19) або 1970[1] Москва, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	мовознавець
Alma mater	Московський інститут сходознавстваd
Галузь	сходознавство
Заклад	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук
Вчителі	Кримський Агатангел Юхимович

Гру́нін Тимофій Іванович (8(20) січня 1898, с. Мокшан, нині Пензенська область, Росія — 19 серпня 1970, Москва) — мовознавець. Кандидат філологічних наук (1944).

Закінчив Московський інститут сходознавства (1927). Учень А. Кримського. Працював викладачем курсів сходознавства (1927—1930) при Всеукраїнській науковій асоціації сходознавства, одночасно вів науково-дослідну роботу як дійсний член цієї Асоціації. Від 1931 — науковий співробітник кафедри арабсько-іранської і тюркменської філології ВУАН, після ліквідації якої (1934) працював в Українському НДІ Близького Сходу (1934—1936), за сумісництвом — завідувач відділу народів СРСР і Сходу Бібліотеки ВУАН. На запрошення Комітету нового алфавіту Туркменської РСР працював у НДІ мови і літератури (Ашґабат, 1936—1938), науковим співробітником Інституту мови та писемності АН СРСР (від 1938). Наприкінці 1930-х рр. заарештований, після звільнення викладав у Військовій академії та Військовому інституті іноземних мов (Москва, 1940—1958); водночас — у Московському університеті та інституті сходознавства (1941—1945), на курсах іноземних мов Наркому зовнішньої торгівлі СРСР (1942—1948). Транскрибував, переклав, підготував передмову та коментарі до видання «Документы на половецком языке XVI в.: Судебные акты Каменец-Подольской армянской общины» (Москва, 1967).

• Турецька мова: Елементарна граматика та новий алфавіт. Х.; К., 1930;
• Половецкоязычные документы Киевского центрального архива древних актов. Москва, 1944;
• Учебное пособие по турецкому языку. Москва, 1949 (співавт.);
• Имя прилагательное в тюркских языках: На мат. турец. языка // ВЯ. 1955. № 4.

• [Дашкевич Я.] Сходознавець Тимофій Іванович Грунін // Архіви України. — 1971. — № 1. — С. 16.
• Dashkevich Ia. R. Grunin Timofej Ivanovič // Haykakan sovetakan hanragitaran. — Erevan, 1977. — Hat. 3. — P. 237.
• Тимофей Иванович Грунин // Сов. тюркология. 1970. № 5;
• Люди и судьбы: Библиогр. слов. востоковедов — жертв полит. террора в сов. период (1917—1991). С.-Петербург, 2003.
• Халимоненко Г. І. // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 552—553. — ISBN 966-02-3966-1.
• Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – 616 c. – URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]

1. ↑ ^{а б} Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) — ISBN 978-5-85803-225-0
   d:Track:Q17982241d:Track:Q17982434d:Track:Q17982386d:Track:Q656