Грицак Євген Михайлович
Народився	5 січня 1890(1890-01-05) с. Пиратин, нині Радехівський район, Львівська область, Україна
Помер	23 жовтня 1944(1944-10-23) (54 роки) Словаччина
Громадянство	Австро-Угорщина →  Польща
Національність	українець
Діяльність	мовознавець
Відомий завдяки	педагог, мовознавець, публіцист
Alma mater	Тернопільська гімназія
Науковий ступінь	доктор філософії[1]
Знання мов	українська і німецька
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Грицак Євген Михайлович (5 січня 1890, с. Пиратин, нині Радехівського району Львівської області — 23 жовтня 1944, Словаччина) — український педагог, мовознавець, публіцист.
Батько Павла та Петра Грицаків^[2].

Закінчив Тернопільську українську гімназію (1908). Навчався у Львівському та Краківському університетах.

Професор українських гімназій у Перемишлі (1922—1939) та Ярославі (1940—1944). Протягом 1915—1920 — вчителював у Миргороді, Києві; співпрацював з Термінологічною комісією ВУАН; у 1920—1922 — директор гімназії села Могильна Гайсинського повіту Подільської губернії (тепер село Могильне Гайворонського району Кіровоградської області).

У 1940—1943 роках — професор і доктор Української державної гімназії у Ярославі. Викладав українську і латинську мови, пропедевтику, завідував гімназійною бібліотекою, був керівником літературно-наукового гуртка.

Пропав за нез'ясованих обставин у таборі для переміщених осіб Оремлаз, де був заарештований більшовицькими партизанами. Одна із версій загибелі: Євгена Грицака застрелив місцевий партизан-комуніст 23 жовтня 1944^[3]. Місце поховання невідоме.

Автор праць з діалектології, термінознавства, ономастики, словотвору, культури мови, лінгводидактики:

• «Говірка с. Могильної Гайсинського повіту на Поділлі» (1930),
• «Народна великодня термінологія» (1934),
• «Мова Олександра Духновича»,
• «Скорочення і скорочені слова в українській мові»,
• «Топографічні назви села Сушиці Рикової у Старосамбірщині»,
• «Українські назви місцевий Перемиської єпархії сто літ тому» (всі чотири — 1937),
• «Вплив церкви й релігії на українську мову (Студія з ділянки української лексикографії)»,
• «Лексика села Суши-ці Рикової у Старосамбірщині», «Статистика наголосів в українській мові» (всі три — 1938) та ін.
• Грицак Є. М. З історії книжкового руху на Великій Україні (1917—1922) / Євген Грицак. — Львів: Накладом авт., 1923. — 20 с. [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Грицак Є. Неологізми в сучасній українській літературній мові. — Варшава-Жовква : Бібліотека Рідної Мови, 1936. — 65 с.
• Грицак Є. Великий педагог і громадянин: у 25 річчя смерти Г. Цеглинського / Євген Грицак. — Львів: Накладом Філії Т-ва «Учител. Громада» в Перемишлі, 1936. — 16 с. [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Грицак Є. Перегляд головних зразків відмін і речень української мови / Євген Грицак. — Краків ; Львів: Укр. вид-во, 1944. — 32 с. [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Разом з Костем Кисілевським уклав «Українсько-польський і польсько-український словник» (т. 1—2, 1930—1931, 1990).

Грицак досліджував творчість Горація, Тараса Шевченка, Миколи Устияновича, Маркіяна Шашкевича, Григорія Цеглинського, Петра Карманського; вивчав історію української церкви, календарні обряди, фольклор Перемищини.

• А. М. Подолинний. Грицак Євген Михайлович [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Биковський Лев. Бібліографічні нотатки про збірку «Життєвий шлях проф. д-ра Євгена Грицака. (Clifton, N. J.). 1968, 20 х 14, 84 стор. ілюстр.» // Український історик. — 1969. — № 1—3 (21—23). — С. 168.
• Грицак Євген // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 2. — С. 439.
• Гриценко П. Ю., Дзендзелівський Й. О. Грицак Євген Михайлович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
• Життєвий шлях професора, доктора Євгена Грицака. — Кліфтон, 1968.
• Лесів M. Вступне слово. — Матеріали до бібліографії Є. Грицака. // Грицак Є. Вибрані українознавчі праці. — Перемишль, 2002.
• Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — 616 c. — URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Пиндус Б. Грицак Євген Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 419. — ISBN 966-528-197-6.
• Терещук О. Грицак Євген Михайлович // «Українська журналістика в іменах. Матеріали до енциклопедичного словника», в. 7. — Л., 2000.
• Ярославська гімназія. 1940—1944 рр. Книга Пам'яті з нагоди 50-річчя останньої матури / Упор. І. Гнаткевич. — Львів : Редколегія Книги Пам'яті, 1994. — С. 94.

• Грицак Є. Перший альманах перемиських богословів: відбитка з ювіл. альм. укр. катол. богословів Перемиської єпархії / Євген Грицак. — Перемисль : 1917. — 44 с. [Архівовано 26 вересня 2018 у Wayback Machine.]
• Петро Грицак (1923—2013) [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Міст: Тижневик для українців всього світу.
• Петро Грицак. Спогади. Листування. Публіцистика. — Перемишль : Перемиська бібліотека, 2006. — 768 с.