Грегор Штрассер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Грегор Штрассер | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| нім. Gregor Strasser | |||||
 | |||||
| Народився | 31 травня 1892[1][2][…] Гайзенфельд, Пфаффенгофен, Верхня Баварія, Королівство Баварія, Німецький Райх[1] | ||||
| Помер | 30 червня 1934[1][2] (42 роки) або 1 липня 1934 (42 роки) Берлін, Третій Райх[1] ·вогнепальна рана | ||||
| Країна | .svg){kind=small} Німецька імперія.svg){kind=small} Веймарська республіка.svg){kind=small} Третій Райх | ||||
| Діяльність | політик, фармацевт | ||||
| Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана | ||||
| Знання мов | німецька[4] | ||||
| Учасник | Перша світова війна | ||||
| Посада | депутат Рейхстагу Веймарської республікиd і член ландтаґу Баваріїd | ||||
| Військове звання | оберлейтенант | ||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Націонал-соціалістичний визвольний рухd | ||||
| Конфесія | католицька церква | ||||
| Брати, сестри | Отто Штрассер | ||||
| Нагороди |
| ||||
Гре́гор Штра́ссер (нім. Gregor Strasser; 31 травня 1892 — 30 червня 1934) — один із засновників і лідерів НСДАП, представник соціалістичного крила партії. Вбитий під час «ночі довгих ножів». Старший брат Отто Штрассера.
Грегор Штрассер народився в баварському Гайзенфельді. Учасник Першої світової війни — капітан, нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу. Після війни став власником аптеки.
1923 року намагався допомогти Гітлеру в «пивному путчі». Після арешту Гітлера заміщав його на посаді лідера НСДАП і прагнув реально витіснити його з посади голови партії. 1924 року продав аптеку і став видавати газету Berliner Arbeiterzeitung («Берлінер арбайтерцайтунг» — «Берлінська робоча газета»), редактором якої став Отто Штрассер, його рідний брат. Своїм особистим секретарем він призначив Йозефа Геббельса, знявши з цієї посади Генріха Гіммлера. Геббельс став також заступником головного редактора в його фірмі «Кампфферляґ».
Штрассер був представником соціалістичного крила НСДАП. Спираючись на соціалістичні очікування нижчих класів, значно підняв популярність партії, перетворивши її з маргінальної організації в Нижній Саксонії в загальнонаціональну партію: з 1925 по 1931 рік кількість членів збільшилася з 27 тисяч до 800 тисяч.
Штрассер заперечував проти расистських пунктів програми НСДАП. На цьому ґрунті у нього виникали великі розбіжності з Гітлером. На одній з партійних конференцій Штрассер почав люто сперечатися з Гітлером про ступінь соціалізму в русі. Його підтримав Геббельс, який заявив, що «дрібний буржуа Адольф Гітлер має бути виключений з партії». Однак потім Геббельс зрозумів, що сила на боці Гітлера і переметнувся в його табір, чого Штрассер ніколи не міг йому пробачити.
1926 року Штрассер очолив пропагандистську ділянку партійної роботи. 1932 року він став керувати і оргпартроботою; незважаючи на займані посади, він постійно сварився з Гітлером. Коли в липні 1932 року нацисти перемогли на виборах до рейхстагу, Гітлер призначив головою фракції не його, як він спочатку збирався, а Германа Герінга. Штрассер був ображений. Коли в січні 1933 року глава уряду Курт фон Шлейхер запропонував йому посаду віце-канцлера, Штрассер погодився. За це Гітлер звинуватив його в спробах розколоти партію. Через ці партійні розбіжності він кинув все і поїхав до Італії, в результаті чого опинився не при справах, втратив весь свій вплив в партії, його місце заступника Гітлера зайняв Рудольф Гесс. Незадовго до своєї загибелі Штрассер майже помирився з Гітлером: той вручив Штрассеру золотий партійний знак НСДАП і партквиток № 9 і розглядав як кандидатуру на посаду міністра внутрішніх справ.
Гіммлер і Герінг, що знаходилися у ворожих відносинах зі Штрассером, прийняли рішення про його фізичну ліквідацію. У «ніч довгих ножів» він був заарештований і застрелений в тюремній камері 30 червня 1934 року. При цьому офіційно було оголошено про самогубство.
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
- Золотий партійний знак НСДАП
- Das Hitler-Büchlein. Ein Abriß vom Leben und Wirken des Führers der nationalsozialistischen Freiheitsbewegung Adolf Hitler, Berlin 1928
- Freiheit und Brot, Berlin 1928
- Hammer und Schwert, Berlin 1928
- 58 Jahre Young-Plan! Eine quellenmäßige Betrachtung über Inhalt, Wesen und Folgen des Young-Planes, 1929
- Reden im Reichstag Oktober 1930 nach dem amtlichen Stenogramm , Berlin 1930, (zusammen mit Gottfried Feder)
- Kampf um die Freiheit. Reichstagsrede vom 17. Oktober 1930, München 1931
- Der letzte Abwehrkampf des Systems. 3 aktuelle Aufsätze, München 1931
- Arbeit und Brot! Reichstagsrede am 10. Mai 1932, München 1932
- Die Staatsidee des Nationalsozialismus, München 1932
- Das wirtschaftliche Aufbauprogramm der NSDAP, Berlin 1932
- Kampf um Deutschland. Reden und Aufsätze eines Nationalsozialisten , München 1932
- David Irving: Goebbels – Macht und Magie
- Otto Strasser: Hitler und ich
- Udo Kissenkoetter: Gregor Straßer und die NSDAP
- Patrick Moreau: Nationalsozialismus von Links
- Georg Franz-Willing: Die Hitlerbewegung 1925 bis 1934
- Heinrich Egner: Else Straßer, die Frau des Reichsorganisationsleiters, 40-teilige Serie der „Landshuter Zeitung“ (2004-2006)
- Susanne Meinl: Nationalsozialisten gegen Hitler
- Dietz Bering: Kampf um Namen
- Albrecht Tyrell: Führer befiehl… Selbstzeugnisse aus der Kampfzeit der NSDAP
- Encyclopædia Britannica [Архівовано 22 березня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #11861889X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
