Грачов Олексій Георгійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Грачов Олексій Георгійович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Полковник (посмертно) | |||||
 | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Народження | 24 квітня 1977 Воронеж | ||||
| Смерть | 29 серпня 2014 (37 років) Іловайськ | ||||
| Alma Mater | Військова академія (Одеса) | ||||
| Військова служба | |||||
| Роки служби | 1998-2014 | ||||
| Приналежність |  Україна | ||||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||||
| Формування |  | ||||
| Війни / битви | |||||
| Командування | |||||
 ОК «Південь», начальник відділу підготовки військ | |||||
| Нагороди та відзнаки | |||||
| |||||
Олексі́й Гео́ргійович Грачо́в (24 квітня 1977 — 29 серпня 2014) — полковник (посмертно) Збройних сил України. Начальник відділу підготовки військ, оперативне командування «Південь».
Народився у Воронежі. Коли Олексій був малим, родина переїхала до Очакова. Виріс в місті Очакові Миколаївської області. У 1994 році з відзнакою закінчив Очаківську середню школу № 1, і також з відзнакою — дитячу музичну школу. У 1998 році з «червоним» дипломом закінчив загальновійськовий факультет Одеського інституту Сухопутних Військ. У 2008 році закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського. Написав дисертаційну роботу на звання кандидата військових наук, але захистити її не встиг. З 2012 року — начальник штабу, 1-й заступник командира окремої механізованої бригад. З грудня 2013 року — начальник відділу підготовки штабу оперативного командування «Південь».
З березня по липень 2014 року виконував бойове завдання з прикриття державного кордону в Луганській області. Координував дії ротних тактичних груп 93-й окремої механізованої бригади, завдяки яким неодноразово припинялося незаконне перетинання Державного кордону України. Під його керівництвом був створений бойовий порядок, система вогню та інженерних огорож, встановлено взаємодію з державними органами місцевого самоврядування, з підрозділами Державної прикордонної служби України.
В серпні 2014 провів величезну роботу зі зміцнення бойової техніки броньованою сіткою проти кумулятивних снарядів, займався подальшим навчанням особового складу. Завдяки спільним зусиллям з Фондом соціального розвитку міста Дніпропетровська вдалося поставити бронь на 10 одиниць БМП-2.
19 серпня 2014 начальник відділу підготовки військ управління оперативного командування «Південь» Грачов О. Г. вивів колону військової техніки з військового містечка Черкаське Дніпропетровської області, очолив її і взяв курс на Донецьк.
Під час восьмиденних виснажливих кровопролитних боїв, будучи пораненим осколком в ногу, залишався на своєму бойовому посту. Після наказу виводити бойову техніку з оточення, очолив колону 93-ї бригади і почав прорив з «Іловайського котла». Його бойова машина піхоти (БМП-2), яка йшла першою, була розстріляна з РПГ супротивника поміж селами Многопілля та Червоносільське. Від прямого влучення Олексій Георгійович отримав осколкове поранення в живіт, яке було несумісним з життям.[1]
Вдома залишилися мама, дружина Олена та донька Ольга 2011 р. н. Похований в смт Чорноморське Лиманський район (Одеська область) Одеська область.
- Орден Богдана Хмельницького ІІ ст. (посмертно) (31 жовтня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2]
- Орден Богдана Хмельницького ІІІ ст. (15 липня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[3]
- Медаль «15 років Збройним Силам України»;
- Медаль «За сумлінну службу» ІІІ ст.
- 30 квітня 2015 року у ЗОШ № 1 м. Очаків, де вчився Олексій Грачов, відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки військовику.[4]
- Іловайський Хрест (посмертно)
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 3, місце 2
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[5]
- ↑ Іловайськ. Не можна забути. Народна Армія, №35(5515) 31.08.2017 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 31 жовтня 2014 року № 838/2014 «Про відзначення державними нагородами України»;
- ↑ Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»;
- ↑ І туга. і гордість без меж // Газета «[[Чорноморська зірка]]». 07.05.2015. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
- Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Грачов Олексій Георгійович [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Алексей Грачёв(рос.)
- Светлой памяти полковника Грачева Алексея Георгиевича [Архівовано 24 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- [[https://web.archive.org/web/20160304212053/http://mrada.ochakiv.info/pages/They_perished_for_Ukraine Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Вони загинули за Україну // Офіційний сайт Очаківської міської ради]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
