Гран-Комбін
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Гранд-Комбін Grand Combin | ||||
 | ||||
|
45°56′15″ пн. ш. 7°17′57″ сх. д. / 45.937500000028° пн. ш. 7.2991666666944779° сх. д.Координати: 45°56′15″ пн. ш. 7°17′57″ сх. д. / 45.937500000028° пн. ш. 7.2991666666944779° сх. д. | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Швейцарія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | кантон Вале | |||
| Розташування | Європа | |||
| Система |
Пеннінські Альпи (Західні Альпи) | |||
| Тип | гірський масив і гора | |||
| матеріал | метаморфічні гірські породи | |||
| Висота | 4314 м[1] | |||
| Висота відносна | 1517 м ↓ 2797 м (перевал Фенетр-де-Дюранд) | |||
| Ізоляція | 26,5 км → Дант-Бланш (4357м) | |||
| Список |
| |||
| Перше сходження | 30 липня 1859 (Ч. Сент-Клер де Віль, Даніель, Еммануель та Гаспар Байліси і Базиль Дорсаз) | |||
  Гранд-Комбін Гранд-Комбін (Європа)  Гранд-Комбін Гранд-Комбін (Швейцарія) | ||||
 | ||||
 Гран-Комбін у Вікісховищі | ||||
Гран-Комбін, Гранд-Комбін (нім. Grand Combin, фр. Grand Combin, італ. Grand Combin) — гірський масив у Європі, висотою — 4 314 метри, в Пеннінських Альпах на території кантону Вале у Швейцарії на кордоні з Італією.
Сьома за висотою самостійна гора у Швейцарських Альпах та 20-та в усіх Альпах. Являє собою гірський масив з трьома основними вершинами і одною допоміжною передвершиною, всі висотою понад 4000 м. Масив розташований на південь від гірськолижного курорту Варб'є, в окрузі Ентремон, що на південному заході кантону Вале, у Швейцарії, на північ від кордону з Італією. Більш полога північно-західна сторона Гран-Комбін повністю покрита вічними снігами та льодовиками, що є причиною частих лавин. Південна та східна стіни крутіші і майже вільні від снігу.
У північній частині масиву розташовані два хребти, що йдуть практично паралельно один одному і двом долинам, які виходять з короткого поперечного хребта з основною вершиною посередині. Південна частина поверхні, обмеженої цими трьома хребтами — це високогірне плато великої протяжності, на якому починається льодовик Корбасьєр довжиною близько 10 кілометрів, що сповзає на північ. Льодовик оточений вершинами Петіт-Комбін[en], Комбін-де-Корбасьєр[en] і Комбін-де-Бувері[en] з заходу, Гран-Таве[en] та Турнелон-Блан[en] зі сходу. На зовнішній стороні масиву розташовані невеликі льодовики Бувері[en] та Мон-Дюрант[en].
На південному сході краю плато, в найвищій ділянці поперечного хребта, розташовані дві вершини, головна — Гран-Комбін (або Гран-Комбін-де-Ґрафеньєре), найвища точка масиву (4314 метрів над рівнем моря), та передвершина Егул-Ду-Круассан на північний схід від Гран-Комбін, нижча від головної на 54 м, має висоту 4260 м. Дві інші вершини з висотою більше 4000 метрів над рівнем моря також розташовані на хребті: вершина Гранд-Комбін-де-Вальсоре (4184 м) на заході і Гранд-Комбін-де-Тсесетт (4135 м) на сході.
На південь від вершини Гран-Комбо йде хребет, що розділяє два льодовика, Сонадон та Мон-Дюран. Через кілька кілометрів хребет приходить до вершини Гран-Тете[en] (3587 м), яка розташована на кордоні Італії та Швейцарії. Далі хребет розгалужується на два. Південно-західний його частина йде уздовж кордону Італії та Швейцарії до вершини Мон-Велан[en] (3727 м), східна — до вершини Мон-Авриль (3347 м)[2].
Абсолютна висота головної вершини 4314 метри над рівнем моря. Відносна висота — 1517 м[1] з найвищим сідлом Фенетр-де-Дюранд[en] (2797 м), між нею та батьківською вершиною. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої (батьківської) вершини Дант-Бланш (4357 м) — становить 26,49 км.
У таблиці наведені основні (висотою понад 3000 метрів над рівнем моря) вершини масиву Гран-Комбін. Всього в масиві нараховується 4 вершини висотою понад 4000 метри та 14 вершин з висотою від 3000 до 4000 метрів.
Першим офіційно підкорення масиву розпочав швейцарський альпініст з Берна Готліб Самюель Студер з провідником Йозефом-Бенджаміном Феллаєм. 14 серпня 1851 року вони зійшли на вершину Комбін-де-Корбасьєр (3716 м). Звіт про це та наступні сходження він опублікував у журналі Bergund Gletscher-Fahrten[3].
Перші чотири експедиції на вершину Гранд-Комбін, завершилися невдачою, і обмежилися тільки підкоренням вершини Егул-Ду-Круассан на північний схід від Гранд-Комбін, яка трохи нижче основної вершини. Перша з цих експедицій була здійснена 20 липня 1857 року місцевими провідниками Морісом Феллаєм та Жувонсом Брючезом. Перше вдале сходження на головну вершину масиву було здійснено 30 липня 1859 року Чарльзом Сент-Клером де Вілем, Даніелем, Еммануелем та Гаспаром Байлісами і Базилем Дорсазом[2].
Західна вершина Гранд-Комбін-де-Вальсоре була вперше підкорена 16 вересня 1872 року Дж. Г. Іслером та Дж. Джілліозом. Вони пройшли по південній стіні вище плато де-Кюлур. Маршрут по південно-східному хребту був вперше прокладено 10 вересня 1891 року О. Гленном Джоунсом, А. Бовіером та П. Гаспоцем[4].
-
Гранд-Комбін (в центрі) -
Гранд-Комбін (північна сторона) -
Комбін-де-Корбасьєр (праворуч) -
Мон-Велан
- ↑ а б Grand Combin, Switzerland. Peakbagger.com[d], (англ.).
- ↑ а б Джон Болл, A guide to the Western Alps, p. 271, 1866, London, (англ.)
- ↑ Berg- und Gletscher-Fahrten in den Hochalpen der Schweiz — 1859 on archive.org(нім.)
- ↑ Helmut Dumler, Willi P. Burkhardt Les 4000 des Alpes. - ISBN 2-7003-1305-4 (фр.)
- Grand Combin [Архівовано 27 вересня 2017 у Wayback Machine.] SummitPost.org.
- Grand Combin on Hikr [Архівовано 28 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Grand Combin on Peakware. Peakware.com[d], (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27-09-2017.
- Grand Combin Area. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 25-09-2017.
- Helmut Dumler, Willi P. Burkhardt, Les 4000 des Alpes, ISBN 2-7003-1305-4
 | |
|---|---|
| Наука | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
