Гракх Бабеф
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Гракх Бабеф | |
|---|---|
| фр. Gracchus Babeuf | |
 | |
| Псевдо | Gracchus Bab |
| Народився | 23 листопада 1760[1][2][…] Сен-Кантен[5] |
| Помер | 27 травня 1797[1][2][…] (36 років) Вандом ·обезголовлення |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | письменник, архівіст, політик |
| Галузь | філософія |
| Знання мов | французька[6] |
| Партія | Змова рівнихd |
| Конфесія | атеїзм |
| У шлюбі з | Marie-Anne Babeufd[7] |
| Діти | Émile Babeufd, Camille Babeufd і Caïus Babeufd |
| Автограф | _Babeuf_signature.svg) |
Гракх Бабе́ф (фр. Gracchus Babeuf; псевдонім Ноеля Франсуа; *23 листопада 1760 — †27 травня 1797) — керівник руху «рівних» у Франції, один з попередників наукового комунізму.
Народився у бідній, багатодітній сім'ї колишнього солдата, який став службовцем. З дитинства зазнав тяжкої виснажливої фізичної праці на будівництві Пікардійського каналу, потім отримав місце переписувача та учня у нотаріуса. У 21 рік (1781) отримав самостійну практику февдиста-архівіста (юриста, спеціаліста з сеньйоріального права), розробив нову систему складання сеньйоріальних описів. У 1782 році одружився з служницею Марі-Анн Лангле (1757 — після 1840) і переїхав у Руа, де прожив до 1792 року.
Бабеф був активним учасником Великої французької революції. В друкованих органах «Захисник свободи преси» і «Народний трибун» Бабефа різко критикував реакційний уряд, що став при владі після перевороту 9 термідора.
Після виходу з тюрми, куди його кинули 1795, Бабеф, разом з Філіппо Буонарроті і Дарте, 1796 створив «Товариство рівних», яке прагнуло шляхом повстання скинути Директорію і встановити новий суспільний лад. Змова була розкрита, Бабеф і Дарте — гільйотиновані.
Бабеф і його соратники (бабувісти), додержуючись ідей утопічного соціалізму, мали на меті продовжити революцію, поки вона не набере «плебейського» характеру і не принесе «рівність, свободу і щастя для всіх», тобто були прихильниками соціальної революції в інтересах трудящих і створення своєрідного комуністичного суспільства.
Програма Бабефа мала риси загального аскетизму і дрібнобуржуазної зрівняльності. Бабувісти мали нечітке уявлення про класи та класову боротьбу і збиралися захопити владу силою вузької змовницької організації. Карл Маркс і Фрідріх Енгельс високо оцінювали діяльність Бабефа, а його твори відносили до тієї літератури, яка відображала вимоги пролетаріату.
- Correspondance de Babeuf avec l'Academie d'Arras (1785—1788). — P. 1961.
- Pages choisies de Babeuf recueillies… par. М. Dommanget. — P. 1935.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- А. Кудряченко. Бабьоф Ґракх // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 45-46. — ISBN 978-966-611-818-2.
- Н. С. Прозорова. Бабеф [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Бабёф Гракх // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Le Maitron — 1964.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
