Гончарук Олег Миколайович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Олег Гончарук Олег Миколайович Гончарук | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 Полковник | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
| Народження | 20 квітня 1983 (41 рік) | |||||
| Національність | українець | |||||
| Військова служба | ||||||
| Приналежність |  Україна | |||||
| Вид ЗС |  Збройні сили | |||||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |||||
| Командування | ||||||
| ||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||
| ||||||
Олег Миколайович Гончарук (нар. 20 квітня 1983[1]) — український військовослужбовець, полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького трьох ступенів (2022, 2022, 2021), кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2018). Герой України (2022).
У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[1].
Станом на 2017 рік обіймав посаду першого заступника — начальника штабу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Станом на 2018 рік — виконувач обов'язків командира бригади[2]. З 19 листопада 2019 до 11 вересня 2022 року — командир 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
Разом з бригадою Гончарук брав участь в операції об'єднаних сил на Донбасі, зокрема в боях за Станицю Луганську, а в перші місяці повномасштабної війни тримав оборону на східному й південно-східному напрямках, зокрема на Миколаївщині. З кінця літа 2022 року 128 ОГШБр брала участь у визволенні Херсонщини.[1]
- звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (14 жовтня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[3];
- орден Богдана Хмельницького I ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4];
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (2021) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків[6].
- орден «За мужність» III ступеня (2018) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків[7].
- ↑ а б в Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових. nv.ua. Процитовано 19 жовтня 2022.
- ↑ Героям Слава: Закарпаття вшанувало пам'ять бійців, полеглих в Дебальцевському котлі (фото) [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Мукачево. Нет. — 2018. — 18 лютого.
- ↑ Указ Президента України від 14 жовтня 2022 року № 701/2022 «Про присвоєння звання О.Гончаруку Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 6 червня 2022 року № 395/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 22 березня 2022 року № 157/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 12 жовтня 2021 року № 527/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисників і захисниць України»
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 238/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- У 128 огшбр змінився командир // Новинарня. — 2022. — 12 вересня.
- Гончарук Олег Миколайович // Декларація 2021
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
